Статті у категоріях червень

Червень виколихує врожай

Коли наставав переднівок – час перед новим урожаєм, то й вітер у нашому селі, і вітряк залишались без роботи. Тоді мірошник Дугенець ходив, мов неприкаяний, по селу, зазирав у двори, питаючи про одне й те ж: «Вам не треба чогось змолоти?» Люди розводили руками – нема. Особливо важким випав переднівок у сорок сьомому році. По […]... Червень виколихує врожай

На осінь позирає

Середина червня, у природі панує буйнотрав’я, і луки в заплавах річок Орелі, Самари, Кільчені, Вовочої нагадують барвисті рушники, гаптовані найкращими квітами, найчистішими кольорами. Та хіба тільки луки! Вийдіть на будь-який вигін, у діброву – те ж саме. Хто накосить запашного буйнотрав’я, всю зиму питиме запашне, смачне й цілюще молоко. Буйно квітнуть троянди: червоні, білі, жовті. […]... На осінь позирає

А до ночі доточили

Йду вуличкою, що веде до парку імені Тараса Шевченка. Високі та розкидисті липи, які ростуть обабіч стежини, утворили розлоге шатро. І в тому шатрі так пахне липовим квітом, що можна й захмеліти. Дерева просто обліплені жовтими китицями. Здається, ніколи ще не бачив, щоб так рясно, так густо цвіла липа. Мій колега й пасічник Олександр Святина […]... А до ночі доточили

Свято Килини (або Акилини)

Спробував би я не привітати цього дня свою тітку Килину, образи було б на цілий рік. Тому двадцять шостого червня з букетом польових ромашок я йду на хутір Киргизівку до Лошаденків, щоб поклонитись Килині, побажати їй усього найкращого. При цьому дядько Василь, чоловік її, міг сказати: “Не заслуговує вона цього, в колгоспі ще й досі […]... Свято Килини (або Акилини)

Що то літечко

Що то літечко: ще кілька днів тому на полі, що обабіч степового путівця, озимі ще й колосу не викидали, а зараз легенький вітерець колихає зелене море. А колос – великий, скоро й наливатись почне. За православним календарем, незабаром сюди прийде Федося-колосяниця. Про неї кажуть: ходить Федося, дивиться колосся. Приглядається, хто як сіяв. У наших краях […]... Що то літечко

Пахнуть трави – на дощ

На початку червня кращий косар у нашому селі Порфирій Майстренко втрачав спокій. Усе частіше виходив на луки, де вже густо пахли трави. Рвав стеблинку, брав на зуби і, відчуваючи солодкий смак травиці, радів: за день-два можна починати косовицю. А в селі з самого ранку клепають коси. Звуки молотка  об леза коси глухі і невиразні, але […]... Пахнуть трави – на дощ

А вже літечко стукає в двері

Весна ще ніжно розчісує кучері травня, ще тонко пахнуть калина і глід, а в темній  діброві ще можна побачити цілі отари конвалій, одначе в природі вже з’явились медові аромати красного літечка. Уже цвіте біла акація, викидає жовті китички липа. Саме цієї пори ми, зграйка хлоп’ят, біжимо пругкою дорогою через луки до невеликого лісочка на березі […]... А вже літечко стукає в двері

Червень літо веде

Куди не глянь – усе зеленіє, і все квітне. А найпишніше – троянди, маки, півонії. І що б там не доводили вчені про походження назви червня,  вона таки йде від квіту троянд, суниць і черешень, від червоних зорь і малинових присмерків. Кажуть, червень клепає коси. Справді, зараз у розпалі косовиця сіна і трав, а тому […]... Червень літо веде

Прилетіло літечко на рожевих крилах (червень)

Червень-початок літа і полудень року. На червень припадають Зелені свята (Трійця), Русалчин Великдень, початок Петрового посту. А головне – у червні стають на крило птахи й звірі, природа в червні – храм, який треба любити й оберігати від лихого ока, недоброї руки. Наші предки залишили багато різних спостережень про місяць, який одержав назву кореня червоного […]... Прилетіло літечко на рожевих крилах (червень)

Коса любить хитрого (кінець червня)

Спливає червень, на луках царствує буйнотрав’я. І саме цієї пори починалась косовиця трав на луках. Початок роботи був обставлений цікавими обрядодіями. Я прокинувся від того, що крізь сон почув, як хтось біля нашого двору б’є чимось дерев’яним по залізу. Дивлюсь у вікно, а за ворітьми дідусі Павло і Ліксандра йдуть вулицею і постукують в коси, […]... Коса любить хитрого (кінець червня)

На Петрівку день як рік (29 червня)

Сьогодні починається двотижневий петрівський піст. Як наголошують дослідники народних традицій, в Україні з Петрівкою пов’язані цікаві обряди. Для жінок наставав короткий перепочинок від невідкладних досі робіт, і вони мали більше часу для рукодільництва, а дівчата вибілювали полотно. До Петрівки не можна бити праниками полотно і тіпати коноплі, бо це шкодило житові, яке цвіло. Від ударів […]... На Петрівку день як рік (29 червня)

…Не тоді, коли просять… (27 червня)

Сьогодні в народному прогностику Мефодія. Той, хто постійно спостерігає за погодою, скаже: якщо на Мефодія дощовий день, то негода триватиме сім тижнів. Можливо, це й перебільшення, але й справді бувають роки, коли від Мефодія починаються затяжні дощі, які можуть з перервами йти і тиждень, і два. Якраз цієї пори виходять косити сіно, і саме в […]... …Не тоді, коли просять… (27 червня)

Були й ми колись молодими (26 червня)

Сьогодні в народному прогностику – день Килини, або ще Акилини. Пам’ятаєте Шевченкове: “Сім’я вечеря коло хати, вечірня зіронька встає”? Так ось за традицією саме після Килини українська сім’я, сільська, звичайно, готувала їжу і вечеряла переважно надворі. Десь у затінку старого вишняку, неподалік хати чи не в кожного селянина стояла кабиця. Саме на ній і готували […]... Були й ми колись молодими (26 червня)

А ночі доточили (24 червня)

Коли на поріг моєї оселі стають Варфоломій і Варвара, мене огортає зажура: відсьогодні починає коротшати день. Але ж зовсім недавно, тільки позавчора, святий Кирило провів весну й зустрів літо, а сьогодні Варфоломій та Варвара дня украли і до ночі доточили. Звичайно, ще буде багато спекотних днів і тижнів, бо ще ж попереду Петрівка, сінокіс і […]... А ночі доточили (24 червня)

За солодкими медками (22 червня)

22-го червня – Кирила. Якщо до цього дня зацвітає липа, то це – на тепло, на щедрий медозбір, на сонячне літо. А тому Кирила дуже шанують пасічники. Мій знайомий бджоляр з дніпропетровського селища Таромське Микола Плахотниченко знає багато легенд про появу медоносної комахи. В одних легендах мовиться, що бджола прилетіла з далеких країв за велінням […]... За солодкими медками (22 червня)

Ходить Федося (11 червня)

За народним прогностиком сьогодні Феодосії. З цієї пори починають колоситись хліби. Тому й кажуть: ходить Федося дивиться на колосся. Усі жінки в нашому селі на ім’я Феодосія, Федоська були завжди в пошані. Вони знали багато всіляких прикмет, могли вгадати, який буде врожай жита, пшениці та інших злаків. Отож цього дня сусідка наша через кілька хат […]... Ходить Федося (11 червня)

Погані роси… (7 червня)

Сьомого червня – Іоанна Предтечі. У нродному прогностику це свято показове тим, що зранку люди не вигонять худоби на пашу. Справа в тому, що в цей день, а точніше вранці – погані роси. Тому й не збирають трави, а корів пускають на луки після того, як сонце зіп’є росу. Але таких днів, коли зранку погані […]... Погані роси… (7 червня)

Царствує зелений (3 червня)

Сьогодні за народним прогностиком – Олени. Кажуть: “Після Олени – царствує зелений”, тобто настає пора буйнотрав’я. Цей день в агрономічному календарі – особливий. На Олени висаджують найпізніші овочі, а ще – сіють льон, що є дуже теплолюбивою культурою. А з Олени, як відомо, уже не буває приморозків. Олена показова ще й тим, що після неї […]... Царствує зелений (3 червня)

Місяць квіту, краси – червень (1 червня)

У природі вже новий господар – червень. Про нього кажуть: “Червень літо зарум’янив”. …Не знаю місяця, який би міг похвалитись такою красою як червень. Саме цієї пори розкішно квітують трави на луках, квіти в палісадниках і на городах. А ще починають дозрівати черешні, вишні, тобто в природі владарює червоний колір. І найпишніші цієї пори мак […]... Місяць квіту, краси – червень (1 червня)