Статті у категоріях січень

День ясний – хліба чисті (Водохреща, 19 січня)

Від порогу нашої школи до річки рукою подати. А тому на великій перерві біжимо до Орелі. А тут уже пораються чоловіки та парубки. Сокирами вирубують ополонки й обливають буряковим квасом. А до річки вже йдуть жінки, чоловіки, діти з бідончиками та відрами. Ось на горі з’явилися сани, запряжені парою добрих коней. Це привезли священника з […]... День ясний – хліба чисті (Водохреща, 19 січня)

Василечко в Новий рік в’їжджає (14 січня)

Чотирнадцятого січня Новий рік за старим стилем, або ще Василі. Напередодні увечері я просив маму: “Збудіть мене рано-рано. Хочу бути першим посипальником”. І ось ще й на світ не благословлялось, а я вже стукаю у вікно сусідки Харитини: “Благословіть посипати”, – і заходжу до оселі. Цієї ночі дядько Юхим не зачиняє двері на засув: злодіям […]... Василечко в Новий рік в’їжджає (14 січня)

Щедра кутя (13 січня)

Тринадцятого січня свято Меланки, або щедрий вечір, щедра кутя. Його відзначають так само, як і вечір напередодні Різдва Христового, але, на відміну від Свят-вечора, кутю заправляють салом і смальцем. І саме сьогодні у наших господинь одна турбота: віддарувати щедрувальників і посипальників. Щедрують сьогодні увечері, а посипатимуть завтра удосвіта. Отож пекли пироги, варили вареники з сиром, […]... Щедра кутя (13 січня)

Різдво Христове (7 січня)

Сьоме січня – одне з найбільших релігійних свят православного люду – Різдво Христове. Цього дня, бувало, до нашої хати заходив сусід Павло Скороход з вузликом у руках. Вітає нас з Різдвом, розмотує вузлик (а це був вишитий рушник) і починає викладати на стіл пиріжки, коржики, пампушки, шматочок сала, кільце ковбаси. Ціла гірка виростає на столі. […]... Різдво Христове (7 січня)

І в будень зробимо свято (21 січня)

Двадцять першого січня – Різдвяний день, Пів-Івана. Про нього  кажуть: “Пів-Івана полоще ложки”. А тому його має відзначати лише жіноцтво. Пів-Івана збігається з Різдвом, отож його іще називають “виряджанням”, або проганянням свят. Власне, цього дня завершувались усі празники зимового циклу. А тому гріх було працювати, як і на перший день Різдва, але горілочку вживати можна […]... І в будень зробимо свято (21 січня)

Літо врожаєм прославиться (29 січня)

Сьогодні в народному прогностику день поклоніння чесним веригам (кайданам, путам) святого Петра. А люди в нашому селі називають празник Петра Вериги. Мій знатний земляк дід Заливаха Дмитро, який напам’ять знав усі народні прикмети, казав, що 29-го січня – останній день зими. Але при цьому зауважував: – На Петра Вериги зима або поставить, або зруйнує криги. […]... Літо врожаєм прославиться (29 січня)

Який день – таке й літо (23 січня)

Сьогодні православний календар пошановує Маркіяна. Його кличуть літозазивачем. Примічають: який сьогодні день – таке буде й літо. …Під вікном нашого будинку повився густий кущ винограду. Саме тут я влаштував годівничку для синиць. І що примітив: як тільки береться на мороз, синички дружно прилітають до годівниці. Я кришу їм черствого хліба (черствий добре кришиться), горіхів, сиплю […]... Який день – таке й літо (23 січня)

Гуляй та міру знай… (20 січня)

Кажуть, сьогодні Іван Предтеча забирає свята на плечі. Бо вже закінчився новорічно-різдвяний цикл празників, час, як мовиться, і честь знати. А день сьогоднішній називають різдв’яним, бо він припадає на той самий день, що й Різдво Христове. У нашому селі його називають Пів-Івана, бо святкують лише жінки. А ще називають “виряджанням”, “проганянням” празників. Саме Пів-Іваном завершуються […]... Гуляй та міру знай… (20 січня)

Зішле нам долю (19 січня)

19-е січня у православному календарі – третє, завершальне свято новорічно-різдв’яного циклу – Водохреще, або Йордан. З цим пов’язують хрещення Ісуса Христа в річці Йордан. Для нас, школяриків, воно було найцікавішим, бо супроводжувалось багатьма обрядодіями. За тиждень до свята на річці випилювали з криги великий хрест, який мостили перед ополонкою і обливали буряковим квасом. Під холодним […]... Зішле нам долю (19 січня)

Третя, остання кутя (18-е січня)

Сьогодні у православному календарі день, який називають голодною кутею, або ще другий Свят-вечір. Саме цього дня варять третю, останню кутю різдв’яно-новорічних свят. Віручі люди з ранку й до вечора говіють, тобто нічого не їдять. А за стіл сідають лише тоді, коли в небі засяє перша зірка. На вечерю ставлять пісні страви: кутю, узвар, млинці на […]... Третя, остання кутя (18-е січня)

А вдома добро (14-е січня)

Сьогодні один з найбільших різдв’яно-новорічних празників – Святого Василя, Новий рік за старим календарем. Василь вважається покровителем землеробства, а тому в Україні сьогодні вранці засівають збіжжям оселі, посипають… Роблять це хлопці-підлітки. …Виходимо з сусідським хлопцем на світанку, щоб бути першими посівальниками, бо їх обдаровують грошима, а щедрі господарі і за стіл запрошують. У кожного з […]... А вдома добро (14-е січня)

Йдуть щедрувальники (13-е січня)

За православним календарем сьогодні свято Меланки, Меланії, щедрий вечір, щедра кутя. Отож з самого ранку в наших жінок знову багато клопотів – готувати кутю, яка на відміну від пісної куті, заправлялась м’ясом, смальцем, шкварками, одне слово, скороминою. Сьогодні варять вареники з сиром, картоплею, капустою, печуть млинці, бо ж увечері прийдуть щедрувальники, а завтра вранці рано […]... Йдуть щедрувальники (13-е січня)

На Богородицю

На другий день після Різдва Христового, восьмого січня – свято Богородиці. Оскільки воно пов’язане з Матір’ю Божою, його вважають великим празником. Цього дня жінки та дівчата в нашому селі не брались ні за яку роботу, велику чи малу. Особливо ж вагітні жінки та їх чоловіки. Вірили, якщо хтось із них працюватиме, навіть через крайню необхідність, […]... На Богородицю

Святвечір, багатий вечір, багата кутя

Це свято відзначають напередодні Різдва Христового. …Я йду ранкової пори нашим селом. Тиша довкруг, здається, ніби тут ще сплять. Порожньо у дворах, нікого не видно й на вулицях. Але в кожній хвті вже кипить робота. Люди готуються до Святвечора, варять кутю. Це перша кутя, яка зветься багатою, бо крім неї на столі мають бути ще […]... Святвечір, багатий вечір, багата кутя

Настя на помості… (4-е січня)

Сьогодні народний календар пошановує Анастасію. Це про неї кажуть: скоро Настя на помості запросить три празники в гості. …Цього дня мені треба було будь-що зайти до хрещеної матері Насті і привітати її… І ось відчиняю хвіртку, прямую до порога невеликої хатини. А звідти вже чую: “Та прийдуть до тебе три празники в гості: що перший […]... Настя на помості… (4-е січня)

А на Гната тиша в хатах (2 січня)

Колись цього дня в сільській хаті, було, не почуєш ані стукання верстата, ані вуркотіння прядки. У Гнатів в день гріх було прясти і ткати. Але й не гуляли. Жінки пекли обрядове печиво для гостей, а дівчата сходились на вечорниці чи посиденьки і робили різні прикраси, так звані «павуки» та «їжаки». «Павуки» виготовлялися з солом’яних стебел […]... А на Гната тиша в хатах (2 січня)

З новим роком… (1 січня)

Надворі середина зими. Курить, мете, засипає стежки-доріжки снігом. Але на серці – радість, бо ж до нас у гості завітало велике свято – Новий рік, що пов’язаний з багатьма обрядодіями. Та чи завжди новорічне свято припадало саме на цю пору? Щоб ви знали: нинішнє новолітування – четверте в літочисленні українського народу. Найдревніше з них припадало […]... З новим роком… (1 січня)