Статті з мітками Календар

І синій терен осінньо терпне

Я не знаю кращої пори, коли цвіте терен. Грушам і яблуням ще тільки сняться білі весняні сукні, а він уже стоїть, як парубок, у білій сорочці пишається. Але свято весняного квіту, як і молодість, дуже коротке. Минає день-два, і кущі терну, які стояли в білому шумовинні, вже чорніють на схилах крутих ярів. Всю весну звідти […]... І синій терен осінньо терпне

Сиди вдома – каже Тома (29 грудня)

29 грудня в народному календарі день святого Томи. Він прикметний лише тим, що це холодний день. Недарма казали: прийшов Тома – сиди вдома… Справжні морози завжди щвидко набридають. Ще тільки грудень надворі, а я вже виглядаю весну, слідкую за прикметами: чи скоро тепло прийде. Але ніщо не свідчить про потепління. Вертаю увечері додому, а кіт […]... Сиди вдома – каже Тома (29 грудня)

Сонечко народжується (22 грудня)

Двадцять другого грудня мати будила нас словами: “Вставайте, хлопчики, вже сонечко народжується”. Біжимо до школи, а з-за ріки виринає сонце – велике, червоне, умите. З коминів хат піднімаються дими. У дядька Юхима Бандури дим густий, чорний, аж масний, бо топить вугіллячком, а у Марії Ярошенчихи – дим легкий, світлий, бо кладе вдова Марія у піч […]... Сонечко народжується (22 грудня)

Прийшов Наум – берись за ум (14 грудня)

14 грудня – день Наума, покровителя розуму, знань, доброчинства. І цього дня матері, проводжаючи нас до школи, бажали: “Хай вам наука піде на ум”. Наш учитель Корній Андрійович Ємець хоч і був атеїстом, вірив у те, що в цей день наука хлопчикам і дівчаткам дається легше. Йдемо до школи, і кожний стрічний зупинить нас, побажає: […]... Прийшов Наум – берись за ум (14 грудня)

День Святої Катерини (7 грудня)

У народі кажуть:”Зима прийшла і празників привела”. Справді, грудень і наступні місяці зими багаті на різні свята й обрядодії. Усі вони відзначаються святковою поетичністю та чистотою моралі. Саме таким є свято Катерини, яке припадає на сьоме грудня. З цього дня дівчата починають гадати на милого. Напередодоні увечері дівчина потайки йшла в чужий садок, ламала там […]... День Святої Катерини (7 грудня)

Там, де Пречиста – на душі чисто

Ще в юному віці я помітив, що майже всі дівчата в нашому селі білолиці. Тож поділився думкою з усезнаючим дідом Заливахою Дмитром. А той і каже: “Хіба ти не знаєш: як прийде третя Пречиста, матері умивають своїх доньок снігом. Від того й личка білі та чисті, як перший сніг”. А поки в селі була церква […]... Там, де Пречиста – на душі чисто

Святий Миколай: допомагає вижити в скруті (19 грудня)

Дев’ятнадцятого грудня за православним календарем день Святого Миколая. Цей празник відзначають широко й урочисто, особливо чекають святого Миколая діти, яких він завжди обдаровує гостинцями. І досі пам’ятаю, як хлопцем я одержав подарунок від Миколая. Якось напередодні свята матінка сказала: “ Ти вже школяр, треба й одягти тебе, щоб не гірше сільських був, та ось грошей […]... Святий Миколай: допомагає вижити в скруті (19 грудня)

Сава приїхав на білих санчатах (18 грудня)

Вісімнадцятого грудня – день Сави. Це одне з веселих свят. У родинах, де чоловік з таким ім’ям, справляють жартівливі обряди пошанування іменинників. Ми теж прилучаємось до цього, беремо участь у веселих обрядодіях. Біжимо до школи рано-рано. Надворі ще темно, але хата дядьки Сави уже світиться вікнами. Потихеньку завертаємо у двір і починаємо частівку: “Як був […]... Сава приїхав на білих санчатах (18 грудня)

Хто заспить на Варвару (17 грудня)

Сімнадцятого грудня за православним календарем день святої Варвари. Його святкують жінки та дівчата, а обрядодії цього дня веселі й цікаві для молоді. Щоразу на Варвару студентки нашого філологічного факультету запрошували однокурсників на вареники. Збирались ми прямо на кухні гуртожитку із жартами та сміхом і смакували ними. Вареники були з сиром, картоплею, капустою. Але поміж них […]... Хто заспить на Варвару (17 грудня)

Дівицям надія (13 грудня)

Тринадцятого грудня – Андрія. Це свято вважається жіночим. На Андрія краща половина православного суспільства не пече хліба, не шиє і не пряде. А дівчата, які ще тільки мріють про заміжжя, так вони, як то мовиться, й за холодну воду не беруться. Їм би тільки те й робити, що ворожити на судженого. В одному з кутків […]... Дівицям надія (13 грудня)

Відійшла журавлина пора

Поки ще немає снігу, йду в діброву, до річки. Вона в моїй Орелі вже темна. Стану під крислатим кленом, що палає жовтим полум’ям, заплющу очі й чую, як зітхає вода. Глухо так зітхає, ніби людина, у якої попереду важка дорога. Одійшла журавлина пора. Уже немає на плесах ані качок, ані іншого птаства. Полетіли пернаті у […]... Відійшла журавлина пора

Моя біла акація

Ніколи так не пахне листя білої акації, як у листопаді. Воно ще тримається на гілках. Пізня осінь лише торкнулась до нього холодними вустами і ледь-ледь позолотила його, але в гущавині дерева листя ще по-літньому зелене. В нашому селі завжди любили акацію. Нею обсаджені вулиці, вона росте у палісадниках, заглядаючи у причілкове вікно. Отож, коли сади […]... Моя біла акація

Подаруй мені, яблуко, осене

Комусь подобається травневий сад, коли стоїть він, як молоком облитий, – весь в цвіту, а комусь – липневий, коли тут наливаються соком яблука та груші. А я люблю приходити сюди пізньої осені. Дерева струшують ошатне вбрання, і коли останній листочок човником падає на землю, а поміж яблунь проростають сизі кущі туману. Йду по коліна в […]... Подаруй мені, яблуко, осене

Пилипівка (27 листопада)

Двадцять сьоме листопада, день Пилипа, запусти на Пилипівський піст. Як же мені хотілось цього дня потрапити на очі моєї сусідки Ганни Ткачук. Бездітна жінка, вона запрошувала на вечерю всіх, кого зустрічала на вулиці: родичів, кумів, дітей. Тітка Ганна готувала дуже смачну вечерю: смажила півника, варила борщ, пекла пиріжки, ніби хотіла нагодувати нас на всі довгі […]... Пилипівка (27 листопада)

До Дмитра дівка хитра (8 листопада)

Восьмого листопада за народним прогностиком день Дмитра, або Змитра. Його ще називають жіночим днем. До цього дня ще можна засилати сватів. А тому в сім’ях, де були дівчата на виданні, з хвилюванням і надією чекали гостей. Якось напередодні Дмитра я зайшов до свого однокласника, щоб узяти підручник. А в нього була сестра, старша від нас […]... До Дмитра дівка хитра (8 листопада)

Буде тепло до півгрудня

Як тільки листопад дихне крутим холодом і в повітрі закружляють білі сніжинки, так і знайте: прийшов Михайло, і зима сідає на покуть. День святого Архистратига Михайла – шанівне свято. У народній уяві цей святий є мужній лицар, який перемагає усі темні сили на землі. Де б не заховався нечистий, Михайло знайде його і покарає. На […]... Буде тепло до півгрудня

Запечалилась осінь, заплакала

Полишаючи ліс та діброву, жовтень не жалів фарби. Клени, каштани, берези одягнув у яскраво-жовті наряди. Підсвічена сонцем діброва стоїть… мені важко дібрати таке слово, аби передати ним всю красу осінньої днини. Стою на узліссі й милуюсь джерелом непідробної краси, поезії, вдихаючи свіже цілюще повітря. Під високим блакитним небом, яке тільки трохи вицвіло влітку, все мені […]... Запечалилась осінь, заплакала

Як братові брат

Листопад часто порівнюють з березнем: характер мають нестійкий, обидва відмежовують різні пори року. Тому й прислів’я про них таке: “Березень і листопад – як братові брат”. У літочисленні стародавнього Риму листопад був дев’ятим місяцем року, тому й назву має новембер. Слов’яни ж назвали його по-своєму. В українців він – листопад, білоруси іменують його “лістопад”, поляки […]... Як братові брат

А вже зима біліє на крилі

На широке плесо озеречка, що блищить на луках, біля діброви, упав качиний гурт. Не знаю, чому він так припізнився, бо давно вже полетіли звідси пташині зграї. А ця затрималась у дорозі й спочиває тепер у зеленому ще очереті. Птахи посиділи, погомоніли про щось своє та й швидко знялись у небо. Не хочеться качечкам кидати рідні […]... А вже зима біліє на крилі

Добридень, я – Єфимка (28 жовтня)

За кілька днів до кінця жовтня, а саме двадцять восьмого числа, проходить Євфимія. У народі цей день називають “болотихою”. Так, і кращої назви для неї й шукати не треба. “Болотиха”,- тобто мокрий, дощовий день, та й не тільки день сьогоднішній, а й наступні, бо: “Як зачнеться на Євфимку моква, то аж до морозів трива”. До […]... Добридень, я – Єфимка (28 жовтня)