Статті з мітками Календар

Кузьма з Дем’яном ковалі

Чотирнадцятого листопада за народним прогностиком Кузьми і Дем’яна, день зустрічі зими. Ну а за старим стилем початок листопада. Кузьмі й Дем’янові приписували покровительство ремесел, зокрема ковальства. Як зараз бачу: за мостом, на вигоні, стара задимлена кузня. Навколо неї чого тільки нема: плуги, борони, сівалки, культиватори, вози, колеса, трактори, комбайни. Восени ж бо, по закінченні роботи […]... Кузьма з Дем’яном ковалі

Явдоха з водою – Григорій з травою (14 березня)

Чотирнадцятого березня – свято Євдокії, Явдохи-плющихи. Казали: прийшла Євдокія – селянинові надія. Надія на теплу весну, врожайне літо. По Явдосі прогнозували весну й літо. У нашому селі Велика Козирщина старі люди спостерігали: Явдоха ясна – буде картопля рясна, а в сусідньому селі Личкове я чув інше: Явдоха ясна – буде пшениця рясна, за річкою Оріль, […]... Явдоха з водою – Григорій з травою (14 березня)

Сименове зілля

З дитинства люблю це свято за його поетичність та ліричний настрій. Прокидаюсь від того, що в сусідньому дворі дід Маркело клепає косу і серпа. Надворі ще рано, ще й сонце не скоро зійде, а бабуся Маркелка вже в празниковій одежі, чекає діда з мішком та кошиком, поки він мантачить знаряддя косовиці. Невздовзі старі вирушають до […]... Сименове зілля

Зима й літо зустрічаються (Стрітення)

Наша сусідка бабуся Масенчиха напам’ять знала усі празники й ревно виконувала всі релігійні настанови. Так ось вона казала: літо зустрічається з зимою двічі на рік. Перший раз п’ятнадцятого  лютого, другий – у день  святої Анни. Цього свята селянин чекає з нетерпінням, аби визначити, якою ж буде весна: рання чи пізня, холодна чи тепла. Примічали: якщо […]... Зима й літо зустрічаються (Стрітення)

На Спаса раненько

За вікном таке синє небо, яке буває тільки в другій половині серпня. Воно чисте, прозоре, ніби ранок умив його росою, і воно аж блищить. Цього дня завжди вертаю думкою до тих часів, коли я разом зі жниварями їдемо з поля додому. Вже  скошено останні загінки хліба, жито й пшениця складені в копи, а між кіп […]... На Спаса раненько

Червень виколихує врожай

Коли наставав переднівок – час перед новим урожаєм, то й вітер у нашому селі, і вітряк залишались без роботи. Тоді мірошник Дугенець ходив, мов неприкаяний, по селу, зазирав у двори, питаючи про одне й те ж: «Вам не треба чогось змолоти?» Люди розводили руками – нема. Особливо важким випав переднівок у сорок сьомому році. По […]... Червень виколихує врожай

На осінь позирає

Середина червня, у природі панує буйнотрав’я, і луки в заплавах річок Орелі, Самари, Кільчені, Вовочої нагадують барвисті рушники, гаптовані найкращими квітами, найчистішими кольорами. Та хіба тільки луки! Вийдіть на будь-який вигін, у діброву – те ж саме. Хто накосить запашного буйнотрав’я, всю зиму питиме запашне, смачне й цілюще молоко. Буйно квітнуть троянди: червоні, білі, жовті. […]... На осінь позирає

А до ночі доточили

Йду вуличкою, що веде до парку імені Тараса Шевченка. Високі та розкидисті липи, які ростуть обабіч стежини, утворили розлоге шатро. І в тому шатрі так пахне липовим квітом, що можна й захмеліти. Дерева просто обліплені жовтими китицями. Здається, ніколи ще не бачив, щоб так рясно, так густо цвіла липа. Мій колега й пасічник Олександр Святина […]... А до ночі доточили

Свято Килини (або Акилини)

Спробував би я не привітати цього дня свою тітку Килину, образи було б на цілий рік. Тому двадцять шостого червня з букетом польових ромашок я йду на хутір Киргизівку до Лошаденків, щоб поклонитись Килині, побажати їй усього найкращого. При цьому дядько Василь, чоловік її, міг сказати: “Не заслуговує вона цього, в колгоспі ще й досі […]... Свято Килини (або Акилини)

Пахнуть трави – на дощ

На початку червня кращий косар у нашому селі Порфирій Майстренко втрачав спокій. Усе частіше виходив на луки, де вже густо пахли трави. Рвав стеблинку, брав на зуби і, відчуваючи солодкий смак травиці, радів: за день-два можна починати косовицю. А в селі з самого ранку клепають коси. Звуки молотка  об леза коси глухі і невиразні, але […]... Пахнуть трави – на дощ

А вже літечко стукає в двері

Весна ще ніжно розчісує кучері травня, ще тонко пахнуть калина і глід, а в темній  діброві ще можна побачити цілі отари конвалій, одначе в природі вже з’явились медові аромати красного літечка. Уже цвіте біла акація, викидає жовті китички липа. Саме цієї пори ми, зграйка хлоп’ят, біжимо пругкою дорогою через луки до невеликого лісочка на березі […]... А вже літечко стукає в двері

Навіває спогади про юність

Як наприкінці травня зацвітає біла акація, вулицями сіл у нашім Приорільськім краї не пройти, щоб не сп’яніти від густого, як мед, запаху. Дерева цвітуть так рясно, що й гілок не видно. Прислухайтесь уважно, і вам здасться, ніби ви потрапили на пасіку. З ранку й до вечора тут пораються працьовиті бджоли. Вони збирають нектар з квіту […]... Навіває спогади про юність

Солов’їний день (Бориса і Гліба, 14 травня і 6 серпня)

За православним календарем чотирнадцятого травня Бориса і Гліба, Борисів день. Саме цієї пори, середини травня, а за старим календарем це лише його початок, розпочинаються справжні солов’їні концерти. Досі ця маленька пташина, “сіра грудочка землі”, як писав поет, лише пробувала свій голос, проходила стажування в консерваторії природи. А точніше, до цього часу соловей був зайнятим тим, […]... Солов’їний день (Бориса і Гліба, 14 травня і 6 серпня)

Прачі б’ють – Івана чуть (Івана Старопечерника, 2 травня)

На другий день травня – свято Івана Старопечерника. Свято, може, й невелике, зате сам день особливий у житті наших предків, які для власних потреб ткали полотно. І саме від Івана починали вибілювати його. За старим глинищем, на низу, починаються луки, блищать невеличкі озера талої води. Вона чиста, прозора, і коли дрібні хвилі пробігають по дзеркалу […]... Прачі б’ють – Івана чуть (Івана Старопечерника, 2 травня)

Над озером чаєчка в’ється

Весна покликала птахів з вирію. Першими повернулись дикі гуси та качки, чути в небі журавлині згуки, а двадцять четвертого березня вертають степові або ще лугові чайки. Поки не почую в лузі чаїного крику, не повірю, що прийшла весна. Хоча на озерцях, у торішніх очеретах вже господарюють гуси й качки, але їх мало чути. А вже […]... Над озером чаєчка в’ється

Вдова Явдоха виходить з плугом (Явдохи, Євдокії, 14 березня)

Нічого в дитинстві ми так не боялись, як ластовиння на лиці. А тому з нетерпінням чекали Явдохи, коли має прилетіти перша ластівка. Побачивши пташку, гукаєш:”Ластівонько, на тобі веснянки, дай мені білянки!” А відтак біжиш до калюжі з талою водою і вмиваєшся. Не пам’ятаю, чи допомагало, але обряд умивання весняною водою не вивіявся з роками. Ластівку […]... Вдова Явдоха виходить з плугом (Явдохи, Євдокії, 14 березня)

Благослов зиму руйнує (Благовіщення, 7 квітня)

Якою б не була погода сьомого квітня: сонце, а чи дощ, або й сніг нехай лежить, а за нашим селом, на луках, все одно з’являються перші лелеки. На блюдечках талої води ще плавають крижинки, а птахи йдуть у холодну воду і придивляються, чи не прокинулась жаба-сплюха. А ми, хлоп’ята, як побачимо лелеку, шукаємо в кишенях […]... Благослов зиму руйнує (Благовіщення, 7 квітня)

Буде чисте, як золото (Святого Олексія, 30 березня)

Майже за порогом нашої школи тече річка Оріль. Цього дня біжимо до неї, щоб побачити, як щука розбиватиме кригу хвостом. Крига й справді така, що її не тільки щука, а й карась проб’є – тока вже, крихка. Стоїмо на березі й прислухаємось, чи не стогне крига. Якщо десь тріснуло, значить щука грає, ікру викидає, відкриває […]... Буде чисте, як золото (Святого Олексія, 30 березня)

Явдоха погожа – літо пригоже (14 березня)

За православним календарем чотирнадцятого березня Євдокії, Явдохи-плющихи. За старим стилем – це перший день весни. А тому селянин особливо придивляється до погоди, щоб завбачити весну й літо. …Чим далі за село, тим тужавіша дорога. У тіні, за хатами, в палісадниках під деревами ще лежить сніг, а тут, серед степу, вже сухо, обіч дороги пробивається зелена […]... Явдоха погожа – літо пригоже (14 березня)

Зиму обнімає, а до весни моргає (березень)

Прийшов березень – пора року, що навіває особливу радість. Про цей місяць кажуть, що він кригу розбиває, хвилю визволяє. У березні найцікавіша подія для нас, хлоп’яків, це коли скресає крига. Тоді м зграйками прямо зі школи, з уроків, біжимо до річки. Вона вже розлилася на чотири броди, і по ній, насуваючись одна на одну, пливуть […]... Зиму обнімає, а до весни моргає (березень)