Олександр Токар

А літечко все швидше котиться до осені. Сьогодні, 25-го липня воно забрело у великі роси, які бувають лише цієї пори – на святого Прокла.

Жену корову на пашу, і в мене таке враження, що йду не по траві, а бреду по воді. Отави на берегах озеречка Бушлине аж сиві од роси. Донедавна тут лежало в копицях сіно, але його швиденько вивезли з луків, адже від таких густих рос воно могло пропасти. Але для людей Проклові роси навпаки – дуже корисні.

Я знав багатьох у нашому селі, хто на Прокла кидав усяку роботу і йшов у луги збирати росу для зцілення очей, а деякі травники знахарі використовували її проти зурочення. Жінки вірять: якщо вмиватись прокловими росами, будеш чистий лицем і спокійним удачею. Вважається: коли на Прокла вночі немає роси, а в низинах туману, то це на дощ, якщо роса й туман – до ясної погоди.

За народним календарем завтрашній день вважається серединою літа. По ньому визначають якою буде осінь. Якщо на Стефана стоїть суха погода, то осінь буде гарна. Коли нічна роса довго не сохне, то це на грозу. Липень дуже часто виправдовує свою накличку “грозовик”. Дуже часто він і перевиконує норму дощів.

А тим часом у полях достигли хліба. Йде масове збирання ранніх зернових. З цього приводу народна мудрість каже: “Стефан Савваїт житу кланятись до землі велить”.