Олександр Токар

16-го липня народний прогностик нагадує: прийшов Маків день. Люди старалися не починати важливої роботи. Коса діда Заливахи висіла на пакілці під стріхою клуні. Дід, посміхаючись, казав:

– Вона в мене дуже втомилась, нехай відпочине. І сам Дмитро не брався ні за яку роботу. Вважав, що Маків день нещасливий, а тому не треба починати якусь справу. Та коли цієї пори достигали хліби, тоді Заливаха порушував своє правило й виходив косити пшеницю чи жито, які росли в нього на городі. Якщо ж дідові робили зауваження – робите у Маків день – Дмитро казав на це:

– Змарнуєш на жнивах годину – втратиш не одну зернину.

На Маків день часто бувають дощі з грозами. Тож коли небо затягувало хмарами й гримів грім, люди кидали всяку роботу й шукали прихистку від грози. Вірили, що в цей день треба бути дуже обережним, не потрапляти під грім та блискавку.

Примічали: якщо на березах з’являються жовті листочки, то це на ранню осінь. Але цієї пори може пожовтіти листя не тільки на березі, але й на деревах білої акації, і в садку на вишнях. Надворі ж бо спека пекельна.

Днем раніше, 15-го липня, у нашому селі вшановують Берегиню, яка в усі часи була хранителькою і покровителькою селянства. Вважалось, що саме цього дня, серединою липня, Берегиня обходить свої володіння і допомагає бідним людям. І ще вірили: жінки, народжені 15-го липня, – добрі господині, вірні дружини, як і Богиня – покровителька, Берегиня.