Олександр Токар

14-го липня у православному календарі свято покровителів хліборобства – Кузьми та Дем’яна, або ще літні Кузьминки.

Щоб ви знали: літніми Кузьминками цей день називають тому, що день Кузьми та Дам’яна буває ще й у листопаді. Отож зимові Кузьма-Дем’ян дороги кують, а літні – хліб косять. А роботи зараз дуже багато, особливо у жінок. Це і поліття городів, і збирання ягід, овочів. То ж літні Кузьминки вважаються жіночим святом. Жінки встигають не тільки город упорати, виконати всю домашню роботу, а й свято відзначити. На століцього дня має бути рослинна їжа, яку жінки готують ускладчину. Це так звані жіночі братчини. Жінки п’ють пиво, співають пісень. Одне слово, гуляють, бо вже скоро буде не до гулів – починаються жнива.

Колись цього дня жінки йшли у поле оглядати нову. Одна з них, взявши у жменю колосся, завивала їх вузлом. Це була так звана закрутка. Робиться вона для того, аби рука лихої людини чи знахаря не могла зіпсувати хлібів. Перший нажатий сніп несли додому, ставили його на почесному місці – під іконами. Тут він стояв аж до кінця молотьби. Перед сівбою його обмолочували, а збіжжя з нього святили у церкві. Потім зерно змішували з насінням, і коли починалась сівба, його висівали на щастя, на добро, на майбутній високий урожай. А солому зі снопа віддавали корові, щоб не хворіла.

На літні Кузьминки казали: “Кузьма та Дем’ян згубили жупан”. Адже нині найспекотніша пора року, полудень літа.