З новим роком… (1 січня)

Надворі середина зими. Курить, мете, засипає стежки-доріжки снігом. Але на серці – радість, бо ж до нас у гості завітало велике свято – Новий рік, що пов’язаний з багатьма обрядодіями.

Та чи завжди новорічне свято припадало саме на цю пору? Щоб ви знали: нинішнє новолітування – четверте в літочисленні українського народу. Найдревніше з них припадало на весну, коли оновлювалась природа, оживали річки і поля, сади й ліси. Кращого часу для початку року важко й уявити. А не з волі наших пращурів довелося міняти час початку нового року. Тисячу літ тому київський князь Володимир Святославович прийняв християнство. І церква зажадала змінити дату Нового року. З весни її перенесли на осінь. Легко сказати «перенесли». Не одне століття минуло, поки люди під тиском церковників чужій волі і прийняли осінню дату новолітування.

А тим часом у Європі новий рік зустрічали в січні. Там панівною релігією був католицизм. Цар Петро Перший запропонував церковникам перенести новорічне свято з вересня на січень, що й було зроблено. За радянської влади офіційний початок року змістився на два тижні уперед, але церковне відзначення не змінилося. Через це маємо тепер дві дати початку нового року: офіційна – першого січня, а релігійна – чотирнадцятого.

Цікаво, що й походження назви місяця різне. Одні, наприклад, кажуть: січень ділить зиму навпіл, тобто січе її. Письменник і народознавець Яків Головацький дотримувався думки, що назва «січень» походить від того, що цієї пори сніги та іній з вітром січуть. Небезпідставно вважається й думка, що колись люди в середині зими виходили в лісі, сікли там ділянки, звільняли їх від дерев та кущів, а весною засівали просіки хлібом та городиною. Водночас в Україні існували паралельні назви місяця: «студень», «тріскун», «сніжень», «льодовик». У білорусів він – «студзень», у хорватів – «сечень», у чехів – «леден». У більшості ж європейських мов прийняли латинську назву «януаріс» на честь дволикого Януса. Цей міфічний бог нібито тримає ключі від минулого і майбутнього.

У січні найбільше релігійних свят. Це пов’язано із новорічною обрядовістю, і з  тим, що взимку люди вільні од важкої праці біля землі. Отож – святкуймо.

Відповісти


Warning: Undefined variable $user_ID in /home/otokar/web/otokar.com.ua/public_html/wp-content/themes/toonewsy/comments.php on line 39