Котись, хлібе, у стодоли (12 липня)

Сьогодні за православним календарем Святих Апостолів Петра і Павла, або як кажуть в Україні – Петра.

Цієї пори літо наближається до своєї вершини, за кілька днів – уже й маківка його. А на поляї достигають хліба. Отож починаються жнива, і до Петра необхідно накосити бодай один сніп жита чи пшениці. Тому й кажуть: справа святого Петра – жито зажинати. До цього свята готуються дуже ретельно. Мажуть хати, перуть рушники, печуть пшеничні пампушки з сиром, так звані мандрики. На зажинки виїжджали дуже рано, вдосвіта, щоб до того, як зійде сонце, нажати сніп. Робили цю справу в доброму настрої, не підвищували голосу один на одного і на волів та коней.

Осторонь поля лежала скатертина, а на ній хліб-сіль і шматок свяченої паски. Господар читав молитву: “Покотись, хлібе святий, жито наше у клуні-стодоли. Хмари дощові, громи, граде б’ючий, обминайте нашу ниву стороною…” Зі словами старшого в сім’ї “Боже, благослови” починали роботу. Нажавши на кожного члена сім’ї по снопу, ставили у коло, а посередині кола на скатертину викладали їжу, обідали, згадуючи при цьому минулорічні свята. Після обіду вертали додому, бо вже нічого не можна було робити. Так велося з давніх давен.

Петропавлівське свято пов’язане з багатьма прикметами. Якщо після Петра соловей ще співає, то зима почнеться після Покрови. До Петра засилали сватів, щоби восени, з Покрови, зіграти весілля. Примічали: якщо на Петра кує зозуля, літо буде гарним, довгим, а зима прийде не скоро.

Відповісти


Warning: Undefined variable $user_ID in /home/otokar/web/otokar.com.ua/public_html/wp-content/themes/toonewsy/comments.php on line 39