Щоб вашої калини вітер не зламав

Десь на луках, у затишному куточку нашої діброви росте розлогий та густий кущ калини. Чиїсь добрі руки посадили його, може, на пам’ять про кохання, а може, то бабуся Бандурівська, що в усіх жінок нашого села роди приймала, пішовши за берег вічності, калиною стала. Колись вона мені сама говорила: якщо жінка багато родів прийме, і діти виростуть здоровими та гарними, то Бог повертає її на землю калиною, щоб радувала людське око і серце.

Бабуся казала: калина має три символи: печаль, кров і чистоту. Печаль – то гіркота на душі, кров – невмирущість родини, чистота – порядність жінки, добре серце її.

Калина у моєму селі була й залишається символом молодості, краси й незаплямованості дівчини чи молодиці. Заходить до нас у хату рум’янощока дівчина, а мати: що це ти калиною квітнеш, чи не закохалась часом. А дівчина ще густіше цвіте, ніяковіючи перед хлопцями. Про жінку в літах могли сказати: солодка, як калина. Тобто гарна, порядна, добра душею, життєво мудра. А солодкою калина стає після того, як прийдуть морози.

З такими ягодами, перемішаними з цукром а чи медом, печуть пироги. З калини роблять напої, так звані калинники, а ще ягоди калини вживають для нормалізації артеріального тиску. Але це я трохи відійшов від головної теми теми своєї розповіді.

За хатою бабусі-акушерки ріс кущ калини, з якого вона ніколи не рвала ягід. Посадив калину чоловік бабусі, коли вона молодою народила йому доньку. Ще й наказав: не здумай ламати калину, чи рвати ягоди. Бо ж дуже хотів, щоб його донька, розквітнувши у весні своїй, не зганьбила честі. Ягоди з цієї калини бабуня залишала пташині на зиму.

Так вона й стояла, червоніючи з-під снігу. Ми, малеча, бувало, як птахи, обліпимо калину, та й пасемось, смакуючи мерзлі ягоди. Коли в жінки народжувалась донька, бабауся показувала її породіллі й примовляла: “Щоб вашої калини вітер не зламав”.

Відповісти


Warning: Undefined variable $user_ID in /home/otokar/web/otokar.com.ua/public_html/wp-content/themes/toonewsy/comments.php on line 39