Олександр Токар

Сьогодні за народним календарем Прокопа. Свято це невелике, але прикметне обрядодіями.
До Прокопа спіють чорниці. У нашому степовому краї цю ягоду побачиш у лісі дуже рідко, зате D західних областях чорницями хоч греблю гати.

Бувало, сядеш у літак до Івано-Франківська, купиш кілька відер чорниці, а наступним рейсом вертаєш додому. І на всю зиму маєш прекрасне варення, багате на цукор та залізо. На Прокопа в багатьох регіонах України традиційно починаються жнива. Буває, що дуже спекотного літа хліб дозрів на кілька тижнів раніше, а тому на Прокопа жнива уже переходять свій екватор.

На Прокопа багато жінок виходять до схід сонця на городи і рвуть кріп. Не знаю хати в нашому кутку села, де б на горищах, на бантинах не висіли пучки кропу, зірваного саме на Прокопа. Мої краяни вважають його одним з наефективніших засобів для лікування головного болю.

Вертаю, бува, узимку додому, а в хаті, як на літньому городі, пахне кропом. То матінка відваром змила собі голову, а на плиті стоїть великий чавунний казан з гарячою водою, у якій мліє снопик кропу. Значить, будемо купати у ваганах менших братиків, щоб не хворіли.

Прокіп нагадує нам, що вже й до осені недалеко. А тому пасічники збирали бджолині рої тільки до цього дня, бо після Прокопа нова бджолина сім’я уже не встигне запасти собі на зиму потрібну кількість меду.

Вже не співають солов’ї, вони замовкли ще тоді, коли ячмінь викинув колос. Колись літні люди переживали, почувши на Прокопа зозулине кування. Вважається, що воно віщує якесь лихо.

Прислів’я та приказки до Прокопа пов’язані з жнивами. Ось деякі з них: “На Прокопа жита копа”, “Прокіп нав’язав сім кіп”, “На Прокопа приготуй плечі до снопа”.