Олександр Токар

Ось і прийшов середульший місяць літа, місяць ягід і грибів, косовиці сіна і пшениці – липень. Залишаю вченим суперечку про походження назви другого місяця літа. Одні з них доводять, що саме так він називається тому, що в цей час цвіте липа.

У нас вона почала цвісти ще на початку червня, а зараз уже одцвітає, а інші вважають, що назва походить від липця, так колись звали мед, зібраний з липового цвіту. А для селянина липень – це місяць, коли настає найвища мить його праці – збирання хліба.

Вже сьогодні пахнуть пирогами пшеничні поля, і незабаром кожна хата засвітиться короваєм. У садках, на вишнях, звисають круглі соковиті ягоди, ось-ось зарум’яняться сливи. Липень багатий яблуками, огірками, помідорами, молодою картоплею.

Та наймиліше хліборобові, коли входять у загінки комбайни і найкращому механізаторові одягають пояс з першого снопа, а дівчата плетуть вінки з пшениці й несуть їх до села, як найсвятіші подарунки землі.

Є у Андрія Малишка поетичні рядки, які малюють картину врожайного літа, картину липня:

Жовта охра врожаю, акварельна, як ніжність, по схилах,
Тихе марево дня павутиння снує,
Чорногузи, немов вертольоти, білу хмару колишуть на крилах
І кладуть її в серце моє.

Липень багатий грозами, сонячними днями, теплими ночами й дівочими співами на луках. І нехай сонце повертає на осінь, але про це сільській людині думати ніколи. Всі її думки біля врожаю. У липні вона дихає, живе і снить хлібом.