Олександр Токар

Сьогодні в народному прогностику Мефодія. Той, хто постійно спостерігає за погодою, скаже: якщо на Мефодія дощовий день, то негода триватиме сім тижнів.

Можливо, це й перебільшення, але й справді бувають роки, коли від Мефодія починаються затяжні дощі, які можуть з перервами йти і тиждень, і два. Якраз цієї пори виходять косити сіно, і саме в цей час починалась негода. Отож, і народна приповідка говорить: “Дощі йдуть не тоді, коли просять, а коли косять”. Буває, зранку косарі покладуть траву у покоси, а з обіду пуститься такий дощ, що до вечора сіно плаває у воді.

Відомий український етнограф Шухевич зафіксував на Гуцульщині таке означення червня – гнилець. Саме в цей час там настає пора сінокосів і злив., а тому сіно дуже часто гнило. Та й не тільки на Гуцульщині. І в нас нерідко, в посушливому краї, теж трапляється, що від дощів і сіно, і хліб гинуть у покосах. Але часто з Мефодія стоять спекотливі сухі дні. Завершується пора літнього сонцестояння, про яку кажуть: “Сонце на зиму, а літо на спеку”.

Спекотна погода пришвидшує дозрівання колоскових, зокрема ячменю. Тоді селянин розпочинає косовицю ранньої ярини. В цей час змовкають пташині концерти, бо, як мовиться, соловей ячмінним колосом вдавився. Скажу вам: не вдавився він, просто в його гніздечку з’явились малі солов’ята, і він з ранку до пізнього вечора носить їжу. Як мовиться, не до співів.