Олександр Токар

Сьогодні один з найбільших різдв’яно-новорічних празників – Святого Василя, Новий рік за старим календарем. Василь вважається покровителем землеробства, а тому в Україні сьогодні вранці засівають збіжжям оселі, посипають… Роблять це хлопці-підлітки.

…Виходимо з сусідським хлопцем на світанку, щоб бути першими посівальниками, бо їх обдаровують грошима, а щедрі господарі і за стіл запрошують. У кожного з нас рукавиця, заповнена житом. Це тільки зараз діти посівають не тільки збіжжям, але й крупами, буває. А тоді, в кінці 40-х – на початку 50-х років минулого століття і раніше, посипали тільки житом, бо це був головний продукт, з якого пекли хліб.

Двері хат у цей празник не замкнені, бо ж чекають засівальників. А в сусіда, Максима Бандури, вже й у вікні каганець блимає, і вогонь у печі палає. Топить дядькова дружина, Федорка, дровами зі старої вишні, то ж приємний запах диму чути на весь наш куток. Переступаємо поріг і бажаємо Бандурі:”У полі ядро, а в хаті добро. Зроди, Боже, жито-пшеницю та всяку пашницю”. Федорка просить посівальників розутись:

– Сядьте ж та посидьте у нас, щоб усе добре садилось: кури, гуси, качки, рої.

В іншу хату заходимо з новою заспіваночкою:

А в полі, в полі сам плужок оре,
А за тим плужком сам Господь іде,

А за Господом діва Марія…

Діва Марія ризи носила,

Ризи носила, Бога просила:

А вроди, Боже, жито-пшеницю,

Жито-пшеницю, всяку пашницю.

З Новим роком та з Василечком будьте здорові.

В різних місцевостях України тексти новорічних поздоровлень різні, але спільне в них – побажання високого врожаю хліба, здоров’я господарям, миру і злагоди в оселях.

З новолітуванням пов’язано багато прислів’їв та приказок, прикмет: ”На Новий рік прибавилося дня на заячий скік”. “На Новий рік погода – буде в полі урода”. “Старий рік у ноги, а Новий – у пороги”. То ж нехай вам, шановні, сіється та родиться в полі, плодиться худоба в стайнях, хай буде добрий медозбір. Здоров’я вам і всіляких гараздів.