Олександр Токар

Сьомого червня – Іоанна Предтечі. У нродному прогностику це свято показове тим, що зранку люди не вигонять худоби на пашу.

Справа в тому, що в цей день, а точніше вранці – погані роси. Тому й не збирають трави, а корів пускають на луки після того, як сонце зіп’є росу. Але таких днів, коли зранку погані роси, у народному прогностику дуже мало. Ціле літо зільники заготовляють помічні трави, сушать їх у затінених місцях, а найбільше на горищах, де є сухе повітря і протяги. І ось тепер почали збирати пелюстки шипшини і троянди. З них варять мед, який вважається дуже корисним для здоров’я. Він добре очищає кров. Товчені пелюстки використовують для загоювання ран. Знав я одного інваліда, який повернувся з війни пораненим. Нога довго не заживала, аж поки бабуся, котра зналась на травах, порадила солдатові класти на рану товчені пелюстки шипшини і троянди. А такого добра, як шипшина, в селі дуже багато. І рана стала загоюватись, і залишився від неї тільки шрам.

В усі часи наші мами заготовляли пелюстки шипшини, а взимку заварювали з них чай. Заливали окропом не тільки пелюстки, а й листя порічок, малини. А ще з пелюсток робили дуже смачне вино. Звичайно, хто знався на цьому. Бо ж не вміючи, не зробиш запашного напою. Тітонька Ганна Бандура, наша сусідка, в якої біля хати росли кущі білої, жовтої і червоної троянди, робила хмільні наливки з пелюсток. Секрет у тому, що її троянда росла на сонці під хатою. А тому Ганна й називала свої напої сонячними.