Олександр Токар

Сьогодні за народним прогностиком – Олени. Кажуть: “Після Олени – царствує зелений”, тобто настає пора буйнотрав’я.

Цей день в агрономічному календарі – особливий. На Олени висаджують найпізніші овочі, а ще – сіють льон, що є дуже теплолюбивою культурою. А з Олени, як відомо, уже не буває приморозків. Олена показова ще й тим, що після неї в природі буйствує зелень. На луках, у гаях та дібровах, у садках – зелене море. У цьому зеленому роздоллі багато ніжних кольорів: цвітуть маки,палахкотять жовті вогні пахучої липи, сніжно-білими парасольками пишається бузина. Примітно, що бузина завжди квітне дуже щедро. Нещодавно я познайомився з відомим в Україні травником Володимиром Погоняєм. Володимир Максимович вважає, що саме бузина – вельми помічна рослина для здоров’я людини. У неї корисні і цвіт, і ягоди. Як наголошує Володимир, кожна людина має за рік споживати щонайменше 15 кілограмів ягід бузини.

Кажуть: червень тому зелениться, хто працювати не ліниться. Отож усі наші селяни зараз у роботі: висаджують пізню городину, доглядають за тим, що зійшло і йде вгору. Встають дуже рано, а лягають пізно.

На Олени шанувальники природи ретельно спостерігають за погодою: день буде ясним чи дощовим, то так піде й на осінь. Червень часто радує рясними опадами. Недарма ж його називають місяцем-громовиком. А де грім, там і дощ. Чекаючи опадів, спостерігаю за погодою, пам’ятаючи, що злива при сонці нагадує, що завтра також можливий дощ. Чим дрібніші краплини дощу, тим довше він ітиме. У криниці вода змінила смак -–на зміну погоди.