З роси вам…
Цієї ранкової години світ купається в росі. А роса – це очищення, здоров’я, родючість. То ж не випадково про молоду і красиву дівчину в нашому селі кажуть: мов у росі скупана. І справді, мої землячки з дитячих літ змивають лице в росі, аби воно було красним та рум’яним. Віруючі люди вважають, що роса – небесного походження. З неї виникає життя, народжуються люди.
Кажуть: діти – то божа роса. А ще: “Без роси і трава не росте”. Найбільш помічною роса є в день Юрія. Саме цьому святому доручено відмикати небо і випускати росу. А тому наші селяни на Юрія до схід сонця виходили на луки, в діброви збирати росу. Старші люди, пам’ятаю, мочили голову росою, щоб не боліла, матері будили дітей і змушували їх ходити по росі босими ногами, вірили, що ноги не болітимуть, і ніяка парша, цебто хвороба, не нападатиме на дитину. Господарки кроплять росою домашню птицю, щоб курчата плодились. Зібрана роса на Юрія та Івана Купала має велику силу. Вона ж до того ще й чарівна. Про це можна прочитати в казках. Герої казок, що користуються росою, повертають собі зір, зцілюють рани. Пущений в росу хворий кінь одужує, стає богатирським коником.
В деяких регіонах України ще донедавна існував обряд, який називали “збирання роси”. Один з дослідників народних традицій розповідає, що йому вдалось записати цей обряд в середині 70-х років минулого століття. По-святковому зодягнені люди до схід сонця обходили ниву, оббризкували одне одного росицею, приказуючи: “З роси вам!”.