Олександр Токар

Це свято відзначають напередодні Різдва Христового.

…Я йду ранкової пори нашим селом. Тиша довкруг, здається, ніби тут ще сплять. Порожньо у дворах, нікого не видно й на вулицях. Але в кожній хвті вже кипить робота. Люди готуються до Святвечора, варять кутю. Це перша кутя, яка зветься багатою, бо крім неї на столі мають бути ще 11 пісних страв, серед яких обов’язково борщ, риба, гриби, пироги з квасолею, капустою, ну й, звичайно ж, – узвар. До звареного зерна пшениці, ячменю чи рису (це-кутя) додають меду, пам’ятаючи відоме прислів’я: “Не передай куті меду”. У нас, на Дніпропетровщині, кутю заправляють ще й подрібненими грецькими горіхами, родзинками. У цій багатій, проте пісній вечері, господині дають звіт новому рокові про те, що надбали в минулому році.

Як зовсім розвидніться, у двори виходять господарі. Вони прибирають біля хат, пораються коло худоби, дивляться, щоб усе було на місці. Всі члени родини цьогоьдня мають бути вдома. Не дай, Боже, заночувати поза оселею – весь рік блукатимеш по світах. А ще, боронь Боже, сваритись напередодні Різдва. Добре помиритись з недругами, щоб у Новому році було мирно і в хаті, і поза нею.

Так у праці минає короткий зимовий день. І ось у небі засяяла перша зірка, сповіщаючи людям про велике чудо – народження Сина Божого.

Родина сідає за стіл. Помолившись богу, сім’я розпочинає трапезу.

Варто зауважити, що такі вечори нині проходять вельми спрощено. Колись батько йшов до худоби, благословляв її, а мати насипала в окрему миску по ложці кожної страви – це була вечеря для тих, хто одійшов. Вертався батько і запрошував їсти кутю мороза, щоб не поморозив худоби, озимого засіву, садів та городів.

Тепер цього вже немає. Але як і тієї далекої пори вечеря проходить урочисто. Після вечері дітвора несе кутю близьким родичам: дідусеві та бабусі, хрещеним батькам, дядькам та тіткам. Десь біля півночі то в одному кутку села, то в іншому озиваються колядники. Проте в більшості регіонів України колядування починають на Різдво. І тоді над селом лунають пісні, що славлять Христове народження, працьовитість господарів, бажають, щоб у Новім році і хліб родився, і скот плодився.