Олександр Токар

Сьогодні останній день березня, і останнє його свято – Кирила.

В кінці березня рідко буває справжнє тепло. Якщо вдень і пригріє сонце, то вночі стоять заморозки. Тому й казали: “Кирила Євдоха обдурила: запросила в гості, а сама гріє кості”. Та й інші прислів’я, що стосуються Кирила, теж пов’язані з холодною погодою. “Буває на Кирила святого ще морозу много”; чи “Минув Олексій, а Кирило каже: “Не сій”. Хоча вже недалеко день, коли люди вийдуть у поле сіяти.

На цьому тижні господині сіють мак, а також розсаду капусти і помідорів. Щодо розсади, то її конче треба сіяти в піст, аби морозу не боялась. принагідно скажу, що на цьому тижні, в середу, пекли хлібини у формі хреста. Це так званий “хрестопоклінний хліб”. Частину хліба їли, а частину зберігали до початку сівби.

Вирушаючи в поле, господар брав з собою хрестопоклінний хліб. В полі сівачі ставали обличчям до сонця, молились: “Дай мені, Боже, щастя”. Примічали: якщо над сівачами заспіває жайворонок, то це на добрий урожай. І ще існувала така прикмета. В одному з хрестопоклонних хлібів запікали гроші. В полі роздавали хліб синам. У кого в хресті виявляться гроші, той щасливий, йому й доручали починати сівбу.

То ж щасливої вам сівби та щедрого врожаю, люди добрі.