Олександр Токар

У природі розпочався весняний сонцеворот, коли день переважає ніч. Віднині весна проганяє зиму з усіх закутків, де вона може сховатися.

Як тільки мине свято Конона, весна вже не скаче з горбочка на горбочок, а вирушає до нас, як мовиться, навпростець. Вона йде через річки, озера, ставки, поля, діброви та луки. Скресає крига, тануть сніги. З цієї нагоди у наших селах влаштовують так звані заклички птахів. Вранці садки і двори прикрашають гірляндами з різноманітних фігурок птахів. А вдень дітлахи юрбами виходять за село, несучи в долонях печиво, декламуючи:”Пташок викликаю з теплого краю”.

Цими днями і я виходив на луки, де вже розтали сніги, і знову пережив те, що в дитинстві: стан великої радості, трепетного душевного піднесення.

Вийшов раненько, поки луки ще підмерзлі. На сході ще палала яскрава зоря. Через це одна частина неба закуталась у блідорожеві тканини, а інша – в темносині. Озеречка в низинах ще закуті кригою, але посередині вже видно невеличкі проталини. На березі бачу сліди гусей і качок. Видно, прилетіли на рідні плеса, але тут ще панує зима. отож походили, покричали, знялись та й полетіли туди, де вже немає криги – на Дніпро, водосховища, куди скидають теплі води і через це там завжди є промоїни. Саме тут перелітна птиця чекає тих часів, коли озера звільняться від криги. А це станеться вже скоро.

Календарна весна прийшла на тому тижні, її прихід збігається зі святом Явдохи, чотирнадцятим березня, а вже біологічний прихід весни вважається на Олексу, тридцяте березня. Цей день наші селяни називають Теплого Олекси, на якого “щука-риба хвостом лід розбиває”, позаяк в озерцях, навіть лісових, скресає крига.