Олександр Токар

Дев’ятого березня в народному календарі Обертіння, Івана Предтечі. Знаючі люди кажуть, що саме цього дня птиця обертається до гнізда, діти – до хліба, а чоловіки до жінок та роботи.

В цей час і справді перелітні птахи масово повертаються з вирію, особливо коли початок березня теплий і сонячний. Першим до нас у Придніпров’я поверається жайворонок. Він живе у полях і мостить тут гніздечко, прямо на землі. Я не раз бачив гніздечко цієї сірої дзвінкоголосої пташини. В ньому від трьох до шести плямистих яєчок. В нашому посушливому степовому краї жайворонок п’є росу з травиці, що й дозволяє пташині виживати за частої посухи. Жайвір дуже любить співати, особливо уранці. Можна спостерегти, як він піднімається вгору, описуючи велику спіраль. В цей час він співає. Згори летить повільно, а потім складає крилечка і грудочкою падає на землю. Жайворонки не бояться ані снігу, ані криги. Вони йому не страшні, бо пташина вже на рідній землі.

Услід за жайворонками, а, може, деколи й раніше, вертають граки. Це дуже неспокійна, криклива птаха. Живуть граки великими колоніями, у лісосмугах, у пристанційних парках, де багато високих дерев. Повернувшись з вирію, одразу починають будувати своє житло. Одна пара в’є гніздо поруч з іншою, при цьому безсовісно крадуть одні в одних гілочки. Граки галасливі. Є навіть така загадка: ”Дорога розлога, а на дубі – ярмарок”. Відповідь: “Граки на деревах”. Інколи граки в’ють гнізда в димарях.

За граками вертають дикі гуси, качки, крякви, чирки, крохалі, чубатий гоголь. І гуси, й качки вертають великими табунами й летять високо вгорі. І лише окремі пари, що відбились від головних табунів, летять низько. Літні жінки розповідали мені колись, що вони замолоду замовляли птаха-гоголя: “Ой, виплинь, виплинь, гоголю, винеси літечко з собою, винеси літечко, зеленеє житечко”.