Олександр Токар

7-го серпня Ганни літньої. За цим днем завбачують характер наступної зими. Кажуть: яка Ганна до обіду, така й зима до грудня, а яка після обіду, така зима після грудня.

Цієї пори високого літа дні стоять найчастіше сонячні, спекотні. Все довкола ніби зупинилось, завмерло: і верби над річкою, і сама ріка, і терники в долині, й діброва за луками. Пахнуть прив’ялені буркун і полини. Коли від кущів лягли довгі тіні, збираюсь до череди по корову. Пил на дорозі приємно гріє ноги, але ступиш у траву й одразу помічаєш, як вона вихолонула. І ось з діброви показалась череда.

Старший пастух іде попереду, а підпасич жене корів позаду. Чередник дядько Артющенко, який усе літо пасе корів босий, вже ходить у легких черевиках. Завтра я буду в нього підпасичем і він каже мені: взуйся зранку, бо Ганна буде холодною. І справді: наступного дня виходжу за поріг, а спориш у дворі в росі і холодний. Виходить, і зима буде холодною.
Пасемо корів біля діброви. День стоїть теплий, без вітру і хмар, небо після тривалої спеки полиняло. Чередник прослав свій плащ, дрімає на сонці. Потім устає, прямує в тінь дикої груші, яка росте на узліссі.

– Припікає, – каже Артюшенко. – Це Ганна показує нам холодну зиму.

А біля озера Калинове, на луках, бусли збираються табуном.

– То вони радяться перед відльотом у вирій, – каже дядько. А потім додає: так це ж через тиждень перший Спас! Якщо лелеки так рано почали готуватись у дорогу, значить зима буде холодною, а весна теплою.