Хвали день увечері (28 дипня)

28-го липня в обрядовому календарі – Володимира.

Ранній ранок, сонце встає велике, червоне, спекотне. Над луговими озерцями клубочеться туман, трави стоять у росі. А це ознака того, що день буде сухий, гарячий. Чому ж тоді Заливаха Дмитро, який сьогодні пасе худобу, тягне до череди важкий брезентовий плащ.

На сміхи підпасичів старий відповідає:

– Хвали день увечері…

І справді, після обіду, коли череда вже сходила з тирла, з-за обрію на заході виповзла синювата хмара і впала таким рясним дощем, що за півгодини луки опинились під водою.

За народними спостереженнями, цієї, наприкінці липня, дуже часто йдуть дощі, гримлять грози. Вони можуть тривати з перервами на кілька днів. А час не жде. У полі дозрів хліб. Його треба якомога швидше скосити і обмолотити.

Грози цієї пори – явище грізне, з природою жартувати не можна. Як тільки небо озветься гуркотом, люди мусили шукати прихистку, ховатись чи під копами, а чи в польовому стані. З цього приводу існують застереження: “Не коси на Володимира, бо видиво, чи мороку побачиш“. Тому набожні люди цього дня не виходять ні в дорогу, ні в поле, вважаючи цей день нещасливим.

Від Володимира починали збирати гриби. Затяті грибники кажуть: “Гарний туман після дощу – опеньки пішли”.
А ще з цієї пори замовкає птаство. Не чути ні солов’я, ні зозулі, ні перепелп в полі. Лише горобці у дворі цвірінчать, та, може, лелека, викликаючи дітей своїх з гнізда, клекотить над хатою.

Відповісти


Warning: Undefined variable $user_ID in /home/otokar/web/otokar.com.ua/public_html/wp-content/themes/toonewsy/comments.php on line 39