Статті у категоріях свята

Сименове зілля

З дитинства люблю це свято за його поетичність та ліричний настрій. Прокидаюсь від того, що в сусідньому дворі дід Маркело клепає косу і серпа. Надворі ще рано, ще й сонце не скоро зійде, а бабуся Маркелка вже в празниковій одежі, чекає діда з мішком та кошиком, поки він мантачить знаряддя косовиці. Невздовзі старі вирушають до […]... Сименове зілля

Зима й літо зустрічаються (Стрітення)

Наша сусідка бабуся Масенчиха напам’ять знала усі празники й ревно виконувала всі релігійні настанови. Так ось вона казала: літо зустрічається з зимою двічі на рік. Перший раз п’ятнадцятого  лютого, другий – у день  святої Анни. Цього свята селянин чекає з нетерпінням, аби визначити, якою ж буде весна: рання чи пізня, холодна чи тепла. Примічали: якщо […]... Зима й літо зустрічаються (Стрітення)

На Спаса раненько

За вікном таке синє небо, яке буває тільки в другій половині серпня. Воно чисте, прозоре, ніби ранок умив його росою, і воно аж блищить. Цього дня завжди вертаю думкою до тих часів, коли я разом зі жниварями їдемо з поля додому. Вже  скошено останні загінки хліба, жито й пшениця складені в копи, а між кіп […]... На Спаса раненько

Свято Килини (або Акилини)

Спробував би я не привітати цього дня свою тітку Килину, образи було б на цілий рік. Тому двадцять шостого червня з букетом польових ромашок я йду на хутір Киргизівку до Лошаденків, щоб поклонитись Килині, побажати їй усього найкращого. При цьому дядько Василь, чоловік її, міг сказати: “Не заслуговує вона цього, в колгоспі ще й досі […]... Свято Килини (або Акилини)

Вдова Явдоха виходить з плугом (Явдохи, Євдокії, 14 березня)

Нічого в дитинстві ми так не боялись, як ластовиння на лиці. А тому з нетерпінням чекали Явдохи, коли має прилетіти перша ластівка. Побачивши пташку, гукаєш:”Ластівонько, на тобі веснянки, дай мені білянки!” А відтак біжиш до калюжі з талою водою і вмиваєшся. Не пам’ятаю, чи допомагало, але обряд умивання весняною водою не вивіявся з роками. Ластівку […]... Вдова Явдоха виходить з плугом (Явдохи, Євдокії, 14 березня)

Благослов зиму руйнує (Благовіщення, 7 квітня)

Якою б не була погода сьомого квітня: сонце, а чи дощ, або й сніг нехай лежить, а за нашим селом, на луках, все одно з’являються перші лелеки. На блюдечках талої води ще плавають крижинки, а птахи йдуть у холодну воду і придивляються, чи не прокинулась жаба-сплюха. А ми, хлоп’ята, як побачимо лелеку, шукаємо в кишенях […]... Благослов зиму руйнує (Благовіщення, 7 квітня)

Яке Стрітення – така й весна (15 лютого)

Йдучи зі школи, завертаю на конюшню. Дядько Федір, бригадний конюх, завжди доручав мені покласти до ясел запашного сіна, почистити улюбленого коника, а ще Федір воював на фронті і вмів розповідати цікаві бувальщини. Цього разу біля конюшні бачу картину: у снігу качається кінь, а мені здалося, що то він упав, бо не підкований. Біжу до дядька: […]... Яке Стрітення – така й весна (15 лютого)

День ясний – хліба чисті (Водохреща, 19 січня)

Від порогу нашої школи до річки рукою подати. А тому на великій перерві біжимо до Орелі. А тут уже пораються чоловіки та парубки. Сокирами вирубують ополонки й обливають буряковим квасом. А до річки вже йдуть жінки, чоловіки, діти з бідончиками та відрами. Ось на горі з’явилися сани, запряжені парою добрих коней. Це привезли священника з […]... День ясний – хліба чисті (Водохреща, 19 січня)

Василечко в Новий рік в’їжджає (14 січня)

Чотирнадцятого січня Новий рік за старим стилем, або ще Василі. Напередодні увечері я просив маму: “Збудіть мене рано-рано. Хочу бути першим посипальником”. І ось ще й на світ не благословлялось, а я вже стукаю у вікно сусідки Харитини: “Благословіть посипати”, – і заходжу до оселі. Цієї ночі дядько Юхим не зачиняє двері на засув: злодіям […]... Василечко в Новий рік в’їжджає (14 січня)

Щедра кутя (13 січня)

Тринадцятого січня свято Меланки, або щедрий вечір, щедра кутя. Його відзначають так само, як і вечір напередодні Різдва Христового, але, на відміну від Свят-вечора, кутю заправляють салом і смальцем. І саме сьогодні у наших господинь одна турбота: віддарувати щедрувальників і посипальників. Щедрують сьогодні увечері, а посипатимуть завтра удосвіта. Отож пекли пироги, варили вареники з сиром, […]... Щедра кутя (13 січня)

Різдво Христове (7 січня)

Сьоме січня – одне з найбільших релігійних свят православного люду – Різдво Христове. Цього дня, бувало, до нашої хати заходив сусід Павло Скороход з вузликом у руках. Вітає нас з Різдвом, розмотує вузлик (а це був вишитий рушник) і починає викладати на стіл пиріжки, коржики, пампушки, шматочок сала, кільце ковбаси. Ціла гірка виростає на столі. […]... Різдво Христове (7 січня)

Зелені свята і Зелена неділя

Через п’ятдесят днів по Великодню православний люд святкує Трійцю, Троєцькі святки. Напередодні свята я ходив до лісу, ну не ліс це, а так собі – лісок, діброва, де ростуть дуби, берестки, дика груша. Листя на деревах густе, соковите, зелене, гілочки берези витанцьовують на вітрі якийсь дивний танок. Уся діброва повна співу і щебету пташок. І […]... Зелені свята і Зелена неділя

У щасті і здоров’ї (Воскресіння)

Відколи нас не переслідують за відправу релігійних обрядів, я кожного разу на Воскресіння йду до Спасо-Преображенського Собору святити паску. В храмі не вміститись усім, а тому люди великим колом оточують храм, викладають все принесене до посвяти. І ось священник у супроводі своїх помічників вирушає по колу і кропить з відра, освячує паски. В кожного в […]... У щасті і здоров’ї (Воскресіння)

За тиждень — великдень (Вербна неділя)

Шосту і останню неділю Великого посту називають Вербною, цвітною. Вербною тому називали, що цього дня святили вербу. Верба в Україні – вельми шановане дерево, про неї складено багато пісень і легенд, а ще кажуть: “Без верби й калини нема України”. Завтра в усіх церквах святитимуть вербу. Колись під церкву завозили багато вербових гілок. Вважалось за […]... За тиждень — великдень (Вербна неділя)

Масляна, масляна, яка ти мала (Масниця)

Масляна – останній тиждень перед Великим постом. Свято це давнослов’янське, і хоча Християнська церква і включила його у свій календар, але Масляна так і не набрала релігійного змісту. Це дуже веселе свято. Люди уволю наїдаються, ходять в гості. Співають: “Ой, вип’ємо, родино, щоб нам жито родило, і житечко, і овес – і зібрався рід увесь”. […]... Масляна, масляна, яка ти мала (Масниця)

Прилетіло літечко на рожевих крилах (червень)

Червень-початок літа і полудень року. На червень припадають Зелені свята (Трійця), Русалчин Великдень, початок Петрового посту. А головне – у червні стають на крило птахи й звірі, природа в червні – храм, який треба любити й оберігати від лихого ока, недоброї руки. Наші предки залишили багато різних спостережень про місяць, який одержав назву кореня червоного […]... Прилетіло літечко на рожевих крилах (червень)

Забрав свята на плечі (Іван Хреститель)

Є у православному календарі  день Івана Предтечі, або ще Святителя. Іван Святитель приходить на другий день після Водохрищ. Він прикметний кількома обрядодіями. Вранці на Івана мати давала мені окраєць хліба, який лежав під іконами ще з багатої куті, тобто з шостого січня, і я йшов із тим окрайчиком до корови у хлів, розламував його і […]... Забрав свята на плечі (Іван Хреститель)

Свято краси і молодості – Івана Купала (6 липня)

У нашім краї, на Приоріллі, в усі часи, навіть жорстоко атеїстичні, люди не забували й не цурались давніх народних традицій. Так було щоразу і на свято Івана Купайла. У ніч з шостого на сьоме липня хлопці та дівчата влаштовували цікаві обрядодії… Отож увечері ми приходили до річки, збирали хмиз, корчі біля старих верб, лаштували багаття. […]... Свято краси і молодості – Івана Купала (6 липня)