Статті у категоріях жовтень

Жовтень-весільник

Календар / Прокоментуй!
Хто хоч раз почув осіннє шелестіння кукурудзи, помітив, яке воно печальне. Тижнем раніше листя ще співало під теплим подихом вітру, а нині вже скрипить, бо осінь випила з нього всі соки, і воно тепер пожухло. Так само печально шелестить і пожовкле листя на гілках, і падолист під деревами уже. Минуло бабине літо, і поїзд осені […]... Жовтень-весільник

І синій терен осінньо терпне

Календар / Прокоментуй!
Я не знаю кращої пори, коли цвіте терен. Грушам і яблуням ще тільки сняться білі весняні сукні, а він уже стоїть, як парубок, у білій сорочці пишається. Але свято весняного квіту, як і молодість, дуже коротке. Минає день-два, і кущі терну, які стояли в білому шумовинні, вже чорніють на схилах крутих ярів. Всю весну звідти […]... І синій терен осінньо терпне

А вже зима біліє на крилі

Календар / Прокоментуй!
На широке плесо озеречка, що блищить на луках, біля діброви, упав качиний гурт. Не знаю, чому він так припізнився, бо давно вже полетіли звідси пташині зграї. А ця затрималась у дорозі й спочиває тепер у зеленому ще очереті. Птахи посиділи, погомоніли про щось своє та й швидко знялись у небо. Не хочеться качечкам кидати рідні […]... А вже зима біліє на крилі

Добридень, я – Єфимка (28 жовтня)

Календар / Прокоментуй!
За кілька днів до кінця жовтня, а саме двадцять восьмого числа, проходить Євфимія. У народі цей день називають “болотихою”. Так, і кращої назви для неї й шукати не треба. “Болотиха”,- тобто мокрий, дощовий день, та й не тільки день сьогоднішній, а й наступні, бо: “Як зачнеться на Євфимку моква, то аж до морозів трива”. До […]... Добридень, я – Єфимка (28 жовтня)

Кланяюсь тобі, мамо

Календар / Прокоментуй!
З Покрови у нашому селі починались весілля. А тому літні люди інколи називали жовтень весільником. Пригадую, як напередодні весілля, в суботу, молода з дружкою обходили рідних, близьких, знайомих. Ставши на воротях, промовляють: “Просили мама й тато, і ми просимо до нас на весілля”. Я ще малий, парубкувати рано, а вже вчащаю на вулицю, а тому […]... Кланяюсь тобі, мамо

Яка покрова – така й зима (14 жовтня)

Календар / Прокоментуй!
Чотирнадцятого жовтня за християнським календарем Покрова Пресвятої Богородиці. Вона – своєрідний символ і покровителька України, запорізьких козаків. На її честь збудовано багато храмів. І, мабуть, саме на Покрову поет написав ось такі слова: “Спи, моя хороша ти, в полі жито скошене, біля хати ввечері тиша й благодать…” Справді, до Покрови селянин завершував усі роботи в […]... Яка покрова – така й зима (14 жовтня)

Ой, ти, осене…

Календар / Прокоментуй!
Поспішаю в діброву, що на луках біля річки Оріль. Заходжу в гущавину. Враження таке, ніби зграя жар-птиць, збираючись у вирій, загубила тут своє пір’я. Темна колись дібровонька вся у золоті, вся пронизана сонячним світлом. Зашумить у верховітті легенький вітерець, і з дерев густо сиплеться сухе, жорстке листя. Вітер побіг далі, і знову тиша і спокій […]... Ой, ти, осене…

Ходить жовтень по краю

Календар / Прокоментуй!
За всіма ознаками сніг тієї осені мав лягти пізно. Отже, й пташина, яка залишилась зимувати, ще не поспішала до мого двору, у садок. Щоправда, синички якось були навідались. Ретельно, як добрі хазяєчки, обдивились кожну гілочку на яблунях та грушах, не забули й місце під вікном, де я узимку виставляю годівничку із салом та зерном. Побули […]... Ходить жовтень по краю

Побудь ще з нами, бабине літо

Календар / Прокоментуй!
Над полями і луками, над гаями та дібровами, над усім білим світом пливе пізнє бабине літо. Снує одвічну срібну пряжу, чіпля її на дерева й хати, вплітає у дівочі коси. Дні стоять тепер у шелестах золота. З кленів, лип, берестків і беріз спускаються живі зорі, кружляють між гілками і встеляють землю багряним покровом. Іду міською […]... Побудь ще з нами, бабине літо

Мов розсідлані коні

Календар / Прокоментуй!
Якби мені довелось малювати портрет жовтня у вигляді поважного чоловіка, він би вийшов у мене з розкішною жовтою чуприною, а збоку на капелюсі – кетяг густочервоної калини, а очі мав би сині-сині, глибокі, як небо у пору старого бабиного літа. Справді, пора нині блакитно-жовта. Небо ллє на землю густу холодну синяву, а по лісах, у […]... Мов розсідлані коні