Статті з мітками Замальовки

Веселики вертають

Як тільки на луках з’являться блакитні блюдечка талої водиці, сюди першими прилітають журавлі. Ось у далині з’явився пташиний ключ, і вже виразно чути гучні голоси журавлів. Таке враження, ніби хтось з музикантів налаштовує велику валторну. Але журавлі кричать дуже рідко. Через це їх називають мовчунами. Як казав мені дід Заливаха Дмитро, журавлі озиваються двічі на […]... Веселики вертають

Принесла вам літечко

Як тільки березень замкне ворота зими, як тільки в холодному і низькому хмарному небі почуємо шурхотіння крил перелітного птаха, так і поспішаємо на річку. Для нас, школяриків, не було у березні цікавішої події як льодохід. Спочатку наша тихоплинна Оріль набухає, з-під криги на берег виходить вода. В якусь мить над замерзлою рікою гримить грім. То […]... Принесла вам літечко

День Конона

Є у нашому селі один двір, повз який проходжу з душевним трепетом. Колись у ньому стояли великі конюшні, куди нас, хлопців-школярів тягнуло, як магнітом. На цьому подвір’ї я вперше з душевним трепетом сів на коня і дуже боявся, щоб не сповзти з його спини. А пізніше, коли пройшли науку їзди, ми вилітали з цього двору, […]... День Конона

І хлібом, і квітом

За далекими гонами, у тихій долині, порослій густими вишняками, ходить рідна мелодія пісні, яку завжди співала тітонька Марія Ярошенчиха. Вона співала її на жнивах , як снопи в’язала, і на луках, як скиртувала сіно, і на городі, як сіяла коноплі і льон, “Ой, чий то кінь стоїть, що біла гривонька”. Коли Марія співала її, вона […]... І хлібом, і квітом

Великий Піст

Яким би довгим не був Великий піст, але віруючі люди завжди дотримуються його, сім тижнів не їдять ані молока, ані м’яса, ані яєць. Хоча, як кажуть, їжа не наближає і не віддаляє людину від Бога. Отож головне – піст для душі людської, для її очищення і просвітлення. Перший понеділок Великого посту називають “жиляним”. Цього дня […]... Великий Піст

На Хрестопоклонному тижні

Я ще застав людей у нашому селі, які добре пам’ятали звичаї старовини. То були поважні віком чоловіки й жінки, від яких ми чули багато розповідей про свята і обряди козаків. А село наше колись було центром Орільської паланки, отож традиції запорізької вольниці ще довго жили в пам’яті і серцях людей. Так, на Хрестопоклонному тижні, на […]... На Хрестопоклонному тижні

Як журавлі в небі

Наше село з двох боків оточене озерами й луками. Це улюблені місця для журавлів, лелек, диких качок та гусей. Встаю, бувало, ранком, перейду глинище, і вже на низу, на луках. Бачу: он пішов журавель до болота. Йде він розміреним кроком, як дядько Порфирій, повільно заходить у неглибоку воду, а потім поплив собі. А в небі, […]... Як журавлі в небі

Сонце буде плакати

Як неділя, так ми, хлоп’ ята, біжимо чи то в ліс, чи на луки або в діброву. Але на Руфа (21 квітня) ми десятою дорогою обминаємо ці місця. За народним віруванням саме цього дня не можна ходити в ліс, адже там повзають гадюки. Вони дуже кусливі, бо це їхній день. Та вже як станеться, що […]... Сонце буде плакати

Гей, корови, до діброви

Народний прогностик травня багатий святами, і одне з найшанованіших-свято Георгія, Юрія. Майже в усіх регіонах України цього дня виганяють худобу на пасовиська. …Крізь сон чую: дзенькнула дійниця, а за хвилину цівки молока вдарили у денечко. Мати доїть корову. Востаннє пірнаю в сон, а коли прокидаюсь, у хаті на ослоні стоїть відерце, з нього, як тісто […]... Гей, корови, до діброви

Школа професора Василя Ващенка

Цього сивого, як голуб, красивого професора знало, любило і шанувало не одне покоління студентів Дніпропетровського національного університету. Про його доброту і щедру натуру ходили легенди. Розповідають про такий випадок. Коли студентам філологічного факультету, які жили тільки на стипендію, стало вкрай сутужно, а до стипендії залишилось ще з тиждень, вони написали листа професору Ващенку: “Шановний батьку, […]... Школа професора Василя Ващенка

До рідного тихого дому

У хаті Старовойтових завжди пахло яблуками з розкішного саду, що обступив будинок зусібіч, і чебрецем з недалекої зеленої балки, і свіжим, прямо з гарячої печі, хлібом. Я завжди поспішав сюди, як до рідного тихого дому, до свого маленького щастя. Мене тут завжди чекали милі чистосердечні люди. Господар хати – Яким Тимофійович – знаний на заводі […]... До рідного тихого дому
Сторінка 5 з 512345