Пахнуть трави – на дощ

На початку червня кращий косар у нашому селі Порфирій Майстренко втрачав спокій. Усе частіше виходив на луки, де вже густо пахли трави. Рвав стеблинку, брав на зуби і, відчуваючи солодкий смак травиці, радів: за день-два можна починати косовицю. А в селі з самого ранку клепають коси. Звуки молотка  об леза коси глухі і невиразні, але для косаря це найкраща мелодія.

І ось з бригадного двору на луки вирушають ланки косарів. Вони підібрані так, щоб за майстерністю, за силою, усі люди були рівні, щоб добре вели покіс, не відставали один від одного. Варто пройти косарям один покіс, як луки наповнюються хмільним запахом скошених трав.

І зараз, через багато літ, вдихаю запах луків, і в мені оживає картина косовиці, і щемлять долоні  від цеберки з водою, яку я носив косарям на сінокосі ще будучи юним школяриком.

Червень – пора гарячого щедрого сонця, яскравих суниць і полуниць, білої піняви картопляного квіту, жовтавих ліхтариків гарбузового цвіту, місяць барвінку. Це вельми красива синя квіточка, якою  у багатьох місцях  засаджують двори, і вона утворює суцільний живий килим.

Є у червня багато прикмет. Скажімо, такі: рано липа зацвітає – на щедрий медозбір, теплі ночі у червні – на врожай плодів. І ще така цікава прикмета: якщо третього червня дощ, то третього грудня випаде сніг. Вранці дуже пахнуть трави – на дощ.

Відповісти