Вдова Явдоха виходить з плугом (Явдохи, Євдокії, 14 березня)

Нічого в дитинстві ми так не боялись, як ластовиння на лиці. А тому з нетерпінням чекали Явдохи, коли має прилетіти перша ластівка. Побачивши пташку, гукаєш:”Ластівонько, на тобі веснянки, дай мені білянки!” А відтак біжиш до калюжі з талою водою і вмиваєшся.

Не пам’ятаю, чи допомагало, але обряд умивання весняною водою не вивіявся з роками. Ластівку ми любили й шанували з юних літ, оберігали її гнізда від лихого ока й котів. Отже, виглядаю сьогодні ластівку, щоб привітатись до неї, порадіти її поверненню з далекої Африки, де вона зимувала.

Ну а свято преподобної мучениці Євдокії – чотирнадцяте березня – найбільш прикметне тим, що саме цього дня селянин угадує врожай. Якщо день сонячний – вродить пшениця, а похмурий – врожай на просо й гречку. Примічали також, звідки вітер віє: з заходу або  півдня – на врожай збіжжя, якщо зі сходу або півночі, то буде посуха. Є прикмета і в пасічників.

Якщо розтане сніг і на вулицях калюжі, то буде в них меду, як води.

Ну і ще така прикмета: якщо сьогодні буде хуртовина, тоді не чекайте раннього тепла. “Явдоха хвостом крутить – буде пізня весна”, – казав мій сусід Юхим Бандура. Але як би там не складалась погода, скоро в поле. Вже й вівсянка співає свою одвічну пісеньку:”Діду, діду, сій ячмінь”. Незабаром покличе хлібороба в поле, бо ж недарма  і кажуть:”Вдова Явдоха виходить з плугом”. Тож побажаю вам красної Явдохи, щоб і весна була красною, щоб уродився добрий хліб у полі, і яблука в саду, і трава на луках, і щоб медом повнилися вулики.

Відповісти