Зиму обнімає, а до весни моргає (березень)

Прийшов березень – пора року, що навіває особливу радість. Про цей місяць кажуть, що він кригу розбиває, хвилю визволяє. У березні найцікавіша подія для нас, хлоп’яків, це коли скресає крига. Тоді м зграйками прямо зі школи, з уроків, біжимо до річки. Вона вже розлилася на чотири броди, і по ній, насуваючись одна на одну, пливуть і пливуть крижини.

Ось біля самого берега поважно так пропливає величезний шмат криги. Стрибаю на крижину, відштовхуюсь з мілковіддя веслом і пливу радісно, аж поки не побачу, що мій крижаний човен виходить на стрімку воду. Тоді швиденько прямую до берега. І скільки гордості, що об’їздив таку норовисту весняну річку. А частенько бувало, опинявся у крижаній купелі. Вода обпікала колючим холодом.

Березень швидко змінює весь довколишній світ: тануть сніги, тужавіє земля, на теплому осонні вже пробивається травичка. Вранці йдемо до школи по калюжах, а вертаємо босими стежинкою. Але в березні часто буває так, що лягаємо спати вже гарним весняним вечером, а на другий день прокидаємось, здивовані такою картиною: земля, дерева, увесь світ укриті снігом. Недарма кажуть: березень брехливий та зрадливий: то до весни моргає, то зиму обнімає.

Отож не віримо йому доти, допоки серединою місяця не почуємо у полі свист ховрашка. Після того, як він озветься, уже вертають з вирію дикі гуси, качки. Щоправда, не всі вони зупиняються на наших озеречках, багато таких, що летять далі, на північ, до своїх гніздовищ.

У народному календарі березня кілька свят. Серед них Євдокія, Явдоха-плющиха, Сорок святих, або Сорок мучеників, Теплого Олекси.

Відповісти