А літо поспішає

Не встигли ми натішитись червнем, як уже липень стукає у двері. Чому середульший місяць літа українці іменують липнем? Більшість дослідників схиляється думки, що назва бере початок від липця – так називається зібраний з липового квіту мед. Його вважають найціннішим з-поміж усіх медів.

Паралельно з липнем в Україні вживалась назва іюль, яка походить від імені давньоримського державного діяча Юлія Цезаря. Він запровадив у 46-ому році до нашої ери так званий юліанський календар. На території України він існував до 1918-го року. Крім того, широко вживались народні назви місяця, зокрема, такі, як косень. Річ у тім, що на липень припадає масова косовиця трав, а також ранніх зернових. Традиційно на косовицю сіна виходили в перший вівторок Петрівки. Це була важка праця, але вельми красива і поетична. Пам’ятаю: напередодні косовиці сіна кілька старих косарів ішли вулицею села і ударами мантачки по кіссю сповіщали про початок трав’яних жнив.

На луки виходили бригадами, толоками. Обирали місце постою, який називається козацьким словом кіш. Обирали і отамана. Він ішов першим у загінці, а за ним уся бригада. Обідали разом, відпочивали теж гуртом.

…Через багато літ чую шерхіт трави, що лягає в покоси. Неодмінний атрибут сіножаті – лелеки. Ходять за косарями, виловлюють жабенят, вужів, несуть до гнізд, вигодовують молоде розпліддя.

Не забуду косарських пісень, які лунали в діброві, на берегах лугових озерець:

Вийшли в луки косарі,
Косять ранком до зорі.
До обіду покосили,
Поки коси потупіли,
По обіді спочивали,
Поки коси поклепали.

А літо поспішає. Вже на луках стали в ряд стіжки сіна, а в полі косарів уже чекають жнива.

Відповісти