Жовтень-весільник

Хто хоч раз почув осіннє шелестіння кукурудзи, помітив, яке воно печальне. Тижнем раніше листя ще співало під теплим подихом вітру, а нині вже скрипить, бо осінь випила з нього всі соки, і воно тепер пожухло. Так само печально шелестить і пожовкле листя на гілках, і падолист під деревами уже.

Минуло бабине літо, і поїзд осені помчав ще швидше до холодів, у сизі від густої паморозі діброви та гаї. Як стверджують учені, українська назва жовтня була відома ще за часів Київської Русі. Але здавна поруч з жовтнем вживалась і назва його “паздерник”, тобто костриця, бо саме в жовтні розпочинають переробку льону й конопель.

Вони добре вимокли у воді, висохли на вітрах і під сонцем, і саме в цей час їх починали м’яти на терницях, а в нас на Дніпропетровщині терницю називають ще битальнею. На них відділяють волокно від костриці. До речі, у білорусів жовтень іменують кастрічником, тобто місяцем костриці.

Називають десятий місяць року ще й грязнем, бо дощів багато йде, і через це дороги розгрузли, на поле не вийдеш, бо грязь, він ще й хмурень, – зазимник. Але є одна регіональна назва жовтня – весільник. Починаючи від Покрови, тобто після чотирнадцятого жовтня в українських селах здавна шлюбували дітей. Тому й казали: жовтень весіллями багатий.

І це не випадково. Позаду залишилась важка пора жнив, осінньої сівби, відійшли на другий план інші господарські клопоти. У людей з’явилось багато вільного часу, отож можна й весілля грати.

З жовтнем пов’язано багато храмових свят. Чи не кожне село в Україні мало свій іменнгий Празник. Його визначали за тим днем, коли закінчували будувати в селі церкву, Божий Храм. А звідси й храмове свято. На це свято з’їжджались родичі, близькі, знайомі, сходилося все село: літні і молодь. Свято могло тривати по кілька днів.

Відповісти