Прийшлов Влас — з печі злазь (Великомученика Власа, 24 лютого)

Двадцять четвертого лютого селяни вшановують святого мученика Власа. В народних віруваннях святий Влас – покровитель худоби. А тому до цього дня завжди готувались дуже ретельно, адже в кожному сільському дворі є корова, а зараз і не одна, а якщо не корова, то якась інша худоба: вівці, телята. Хоча в давні часи святий мученик Влас був покровителем звірів. Вони приходили до нього, коли хворіли. Влас клав на них свої руки, як зараз кладе нам на голови свої руки екстрасенс, і звірі виліковувались. В одній з книг, де описуються простонародні свята і обряди, розповідається, як Влас повернув бідній удові вепра, якого вкрав у неї вовк-сіроманець. Тобто він був ще й захисником бідних людей.

Пам’ятаю, як напередодні Власа жінки рано до схід сонця набирали води з криниці, наливали її у пляшки, вкладали туди шматочок воску зі страсної свічки. Воду ставили на покуті, під іконами, там вона стояла три дні. Вважалось, що за цей час її освячував Влас.

Після цього частину води виливали назад у криницю, а рештою кропили худобу, кутки в сараї, де зимували корова, теля і коза. Цього дня до корови ставились дуже шанобливо, задобрювали її шматочками цукру чи скоринкою хліба. Взагалі ж в усі часи корова в Україні завжди була в пошані. Її ніколи не били, хіба що пастухи на луках, як виганяли корову зі шкоди, могли кинути услід корівчині герлигу. Існує навіть така приказка: “Побив дід бичка та й зоставсь без молочка”. Отож худобу треба жаліти.

На Полтавщині, в Кобеляцькому районі літні люди розповідаои мені, що колись господарі, що мали робочу худобу, ніколи по п’ятницях у лютому не запрягали волів, бо це вважалось гріхом. А хто запряже волів у п’ятницю, то у того хазяїна “або воли поздихають, або руки повідсихають”. Бачите, як суворо.

Лютневої п’ятниці жінки не пряли пряжі, не шили сорочок, бо хто робить це, у того коноплі не вродять. Обминали всяку грубу роботу, аби не прогнівити святого Власа і вберегти тварин від усякої напасті.

З Власом пов’язують закінчення зими. З цього приводу існує приказка: “Прийшов Влас – з печі злазь”. Власові морози вважаються останніми в зимі, а тому кажуть: “Святий Влас збиває зимі роги”. Примічають: якщо на Власа відлига, морозів уже не буде.

Відповісти