Сорок святих (22 березня)

Двадцять другого березня – одне з небагатьох у цьому місяці православних свят – Сорок святих, або сорок мучеників. Вважають, що від цього дня розпочинається справжня весна.

…Кожне християнське свято пам’ятне з дитинства не стільки його релігійним змістом, скільки обрядодіями. Ось і нинішнє свято прикметне тим, що нам, дітворі, доручали “викликати” пташок з вирію. Щоправда, багато перелітних птахів – качки, гуси – вже повернулись додому і після довгої розлуки встигли обжитись на тихих  водах рідного краю.

Але дрібна птаха в цей час ще в дорозі – ластівки, жайворонки. Отож матері пекли коржики, що мали форму птаха, роздавали дітям. І ми виходили на на вигін за селом, на луки, кликали: “Швидше вертайтесь додому, птахи-пташенята”. Був цього дня привід піти в гості до сусідів, родичів, понести їм коржиків, сказавши при цьому: “Нехай добре несуться ваші гуси і висиджують гусенят”.

А на луках ми виглядали журавлів. Якщо стояв теплий сонячний день, вони вертали до нас на луки, на озерця та болото. Спочатку ми чули їх голоси, а потім на виднокрузі з’являлись темні цяточки, а невздовзі ми бачили, як наближається клин. Журавлі подавали радісні голоси.

Ми підкидали вгору торішню траву, гукали до журавликів: “Візьміть собі на игоні з-під осіннього сухостою, примовляють: “Топчу, топчу ряст, дай, Боже, потоптати й того року діждати”. Відтак з легким серцем, поздоровілі, вертали додому.

Але хоч і вважається нинішній день початком справжньої весни, однак можуть ще бути й холоди. Бо ж існує така прикмета: якщо на Сорок святих холодно, то буде ще сорок заморозків, і сорок лопат снігу можуть кинути Сорок святих. А коли хмарно й мороз, то вже скоро буде тепло і можна сіяти.

Відповісти