День Святої Катерини (7 грудня)

У народі кажуть:”Зима прийшла і празників привела”. Справді, грудень і наступні місяці зими багаті на різні свята й обрядодії. Усі вони відзначаються святковою поетичністю та чистотою моралі. Саме таким є свято Катерини, яке припадає на сьоме грудня.

З цього дня дівчата починають гадати на милого. Напередодоні увечері дівчина потайки йшла в чужий садок, ламала там гілочку вишні й ставила її у посудину з водою. Якщо гілочка розквітне до Різдва, значить, дівчина того ж року вийде заміж. Частіше ж дівчата ворожать таким чином: насипають у миску каші, виходять з нею у двір і гукають судженого: ”Йди, мій миленький, кашу їсти”. При цьому б’ють палицею по воротях. З якого боку загавкає пес, туди й заміж піде. Матері, у яких доньки на виданні, вносять до хати півня, щоб жених не барився та швидше брав дівчину заміж.

А до образу святої Катерини ставлять три свічки, щоб рід не переводився. Цього дня дівчата не топлять печі, аби їхнє заміжнє життя потім не куріло. Щоправда, запалюють вогонь у плиті, топлять сніг і вмиваються та купаються у талій воді для здоров’я та краси. До речі, тала вода найкраща для купання, в ній миють голову, щоб волосся було м’яким та кучерявим.

Пам’ятаю, як цього дня до нас додому приходила сусідка і просила гроно калини для своєї юної доньки. Дівчина має тулити калину до грудей, щоб до заміжжя лишатись дівчиною, щоб за нею погана слава не ходила…

З дитячих літ у пам’ятку, як ми цього дня ходили спускатися з гори у старому глинищі. Навіть мами нас не сварили, якщо дотемна загуляємось, бо вірили: хто цього дня катається на санчатах, у того вітер відламує все лихе. Які ж бо поетичні і красиві наші народні українські обряди.

Відповісти