Як братові брат

Листопад часто порівнюють з березнем: характер мають нестійкий, обидва відмежовують різні пори року. Тому й прислів’я про них таке: “Березень і листопад – як братові брат”. У літочисленні стародавнього Риму листопад був дев’ятим місяцем року, тому й назву має новембер.

Слов’яни ж назвали його по-своєму. В українців він – листопад, білоруси іменують його “лістопад”, поляки й чехи називають “лістопат”, а хорвати нарекли його так: “студань” або “студені”. Досить цікавими є українські регіональні назви листопада: “напівзимник”, “ворота зими”, “грудкотрус”, “листопадень”, “падолист”.

Щоб там не казали, а все ж назви цього місяця у слов’ян поетичні, багаті змістом. Особливо така назва, як братчини. Так називали обрядодії, що влаштовувались у кінці осені, до них готували медові напої. Люди збирались у гурти, веселились, співали. Ось так гуртом стрічали зиму, перший сніг. На братчину сходились молоді пари, які одружились після Покрови. Їх тут шанувала вся громада.

Листопад називають рідним братом зими. Тому й кажуть, що він їде на білих конях, вкриває першою кригою річки та ставки. Малеча з нетерпінням чекає приходу морозу, щоб покататись на ковзанах та санчатах. Єдине, що засмучує, – в листопаді дуже короткі дні, мало світла.

Що не день, то все раніше настають сутінки. Тому й кажуть: листопадовий день – що заячий хвіст. Листопад – заспів до зими і сутінок року.

З останнім місяцем осені пов’язано багато прикмет. Скажімо, такі: хоч скільки б не випало снігу в листопаді, все одно його зженуть відлиги. Якщо листя з дерев нечисто опаде, буде сувора зима. Коли ж осінь багата на гриби – зима буде тепла.

І ще одна прикмета: якщо в листопаді з’являться комарі – зима буде теплою.

Відповісти