На Іллі новий хліб на столі

І радісно мені сьогодні, і сумно. Радісно з того, що хліба напекли з нового урожаю пшениці. Гарного хліба. За кілька останніх років ще не було такої якісної пшениці, як нинішня. Тверда, дзвінка, аж золотом сяє. Гарні з неї і паляниці, й вареники, й пироги, і весільні дивні та шишки. А сумно тому, що вже осінь стукає в наші двері, просить відчинити, “Ішов Ілля на Василя, куди махне – жито росте”.

Отож Ілля виступає як сівач озимого, тобто осіннього посіву. А в народі кажуть: “В цей день до обіду літо, а по обіді осінь”.

Але що б там не сталось з нашим настроєм, Ілля – одне з найбільших літніх свят. Наші мами, які щиро вірили в силу Іллі, йшли сьогодні до схід сонця на город і стискали голівки капусти, примовляючи: “Святий Ілля, дай головки тугі та білі, так, як я”.

Вихований у піонерській та комсомольській організаціях, я тільки посміхався з маминих обрядодій. Але якось в одній з замальовок розповів про цю традицію.

І ось одержую листа від радіослухачки, яка пише: “Скористалась вашими порадами і тепер кажу: ті капустяні головки, які я до схід сонця стискала, промовляючи до Іллі, виросли на диво великими, тугими й смачними. А ті, до яких не торкалась, вродили маленькі і в’ялі”.

Як то мовиться, хочете – вірте, хочете – ні. Дуже часто на Іллі бувають горобині ночі. Це коли всю ніч блискає блискавка, і не змовкаючи гримить грім. Вважалось: якщо блискавка запалить хату, то ніхто не допоможе. “Як Бог запалив, – казали мої селяни, – то чоловік не погасить”. Під час такої грози наші мами запалювали “страсну” свічку, щоб грім хати не спалив.

Традиційно на Іллі закінчуються жнива. З приводу цього прислів’я каже: “Жнива кінчаються – осінь починається”. Після Іллі ми вже не заходили в річку, тому що вода вже була холодна.
Після Іллі частіше позирайте у нічне небо, й ви побачите прекрасне явище природи – рясні зорепади.

Відповісти