Який день – таке й літо (23 січня)

Сьогодні православний календар пошановує Маркіяна. Його кличуть літозазивачем. Примічають: який сьогодні день – таке буде й літо.

…Під вікном нашого будинку повився густий кущ винограду. Саме тут я влаштував годівничку для синиць. І що примітив: як тільки береться на мороз, синички дружно прилітають до годівниці. Я кришу їм черствого хліба (черствий добре кришиться), горіхів, сиплю насіння соняшнику. Його дуже любить мала пташина. Вона бере у дзьобик насіннячко, сідає на гілку, придавлює його ніжкою і ретельно розкльовує.

Та після Маркіяна помічаю, що пташка вже рідше навідується сюди. Але дивного в цьому немає. Після Водохреща сила морозів уже не та, що раніше. І пісня пташини міняється: горобці весело цвірінчать, влаштовують бійку, а синиці радісно стрибають з гілки на гілку. І вже ночують не під дахом, а десь в густих заростях терену у глибокій балці за нашим селищем.

Часто надвечір хмари заходять за виднокіл, і тоді відкривається панорама високого чистого неба. Цієї пори воно схоже на те, що буде в березні, коли прийде весна. Уже помітно довшає день. Раніше, було, після 15-ої години починало смеркати, а зараз, дивлюсь, на годиннику шістнадцята, а надворі ще видно. За перший місяць нового року день збільшився на цілу годину. І сонечко стає теплішим. В осоненому затишку зі стріх капає вода. Це теж свідчить про наближення весни.

І все-таки не забуваймо, що попереду лютий-казибрід, казидорога – син найхолоднішого місяця року – січня. Ще спитає лютий: чи взутий? Та сила в нього уже не та, що в батька…

Відповісти