Гей, корови, до діброви

Народний прогностик травня багатий святами, і одне з найшанованіших-свято Георгія, Юрія. Майже в усіх регіонах України цього дня виганяють худобу на пасовиська.

…Крізь сон чую: дзенькнула дійниця, а за хвилину цівки молока вдарили у денечко. Мати доїть корову. Востаннє пірнаю в сон, а коли прокидаюсь, у хаті на ослоні стоїть відерце, з нього, як тісто здіжі, спливає молочне шумовиння. -Пора, сину, гнати корову,- нагадує мама. Швиденько схоплююсь з ліжка, одягаюсь, а на вулиці вже мукають корови й телята. Сьогодні Юрія, худоба перший раз іде в череду. Юрія у нас вважають покровителем худоби, а найперше – корів. Бабусі запалюють свічки Георгію, просять його, щоб ні звірина, ні дурне око не одібрало худоби, щоб відьми корів не доїли…

Женемо корів за річечку Кривець, на луки. Поміж травою багато квітів. Від їх запахів паморочиться голова, і вже бачу летить білий кінь з вершником. То Георгій доглядає за нашою худобою. У такі хвилини я мріяв бути чередником, щоб ходити луками та дібровою за коровами, пити свіже молоко, що пахне суницями та півниками. Подобалось і те, як шанували чередників люди, як вони старались догодити їм. Та одного разу, коли чередник найняв мене пасти худобу, я зрозумів: важчої роботи немає. Корови, побачивши, що біля них не суворий дядько, а хлопець, не слухали мене, брели то в одну шкоду, то в іншу. За день набігався так, що й ніг під собою не чув.

На Юрія дівчата вмивались росою, щоб личко було гарним і погляд ясним, а бабусі збирали росу і зберігали її як лікувальний засіб проти хвороби очей. Георгій багатий на прислів’ята приказки: “Як на Юра стала буря, то буде мокре літо”, “Якщо на Юрія ворона в житі сховається, то буде врожайне літо, а коли воно горобцеві по коліна-на лихе літо, неврожайне”.

Відповісти