На Петрівку день як рік (29 червня)

Сьогодні починається двотижневий петрівський піст. Як наголошують дослідники народних традицій, в Україні з Петрівкою пов’язані цікаві обряди. Для жінок наставав короткий перепочинок від невідкладних досі робіт, і вони мали більше часу для рукодільництва, а дівчата вибілювали полотно.

До Петрівки не можна бити праниками полотно і тіпати коноплі, бо це шкодило житові, яке цвіло. Від ударів прачок опадав пилок жита, а тому колоски могли бути пустозерними.

Жінки влаштовували так звані почухрини: смикали вовну, робили з неї кужелі й пряли. При цьому любили співати. Хоча цієї пори й піст, але Петрівка не така сувора, як інші пости. Можна було співати, а косарям дозволялось їсти скоромне. Робота на покосі важка, як мовиться, не помажеш губи салом, не потягнеш коси. Один з варіантів петрівчанських пісень такий: кувала зозуля, кувала, що вона вербоньці сказала? Сказала вербиці розвиться, – пора тому хлопцю жениться. До речі, від Тихона зозуля переставала кувати, бо мандрикою, яку вона вкрала у святих Петра та Павла, вдавилась.

Петрівка не тільки піснями багата, але й прислів’ями та приказками. У Петрівку день як рік. Петрівка – на хліб голодівка. Пішло мені вже з Петрового дня, тобто, побігли літа до старості. Хліб на Петрівку заощаджуй.

Ну а поки ще надворі розкошує літо, стоять довгі спекотливі дні, короткі ночі.

– Коротка нічка-петрівочка, не виспалась наша дівочка, – співається в народній пісні.

Відповісти