І соловейків спів (25 травня)

25-го травня в народному календарі Єпіфанії. Кажуть: “Якщо Єпіфан уранці зодяг червоний жупан, то все літо буде сухе й жарке”. А ще ця пора прикметна солов’їним співом.

…Ледь поверне сонечко на вечоровий виднокруг, як у зеленій діброві озветься соловей. Перші акорди його співу ще не впевнені, такі, ніби пташина тільки настроюється на спів, ніби полоще горлечко своє чистою водицею озера, до якого притулилась діброва. Та ось голос птаха стає упевненішим, дзвінкішим, і вже за якусь мить линуть такі трелі, про які не скажеш словами. Їх треба тільки слухати. В усі вечори і ночі перед Єпіфанією соловей співає так, ніби хоче вилити до денечка всю музику, що кипить у його серці. Бо ж незабаром у пташиній сім’ї з’явиться кілька сірих клубочків – солов’ят. Отоді батько з матір’ю забудуть і веселі вечори, і короткі прозорі ночі з натхненними мелодіями. А поки що Єпіфанова ніч пливе над дібровою і озеречком. На чистоводі озера блищать зірки, на березі цвіте синій сон. Та ось прохолода міцно обнімає мене. Над озером підіймається легкий туман. А спів соловейка не вщухає, він дзвенить на все довкілля. Його слухають луки, діброва, гаї.

І так добре на серці: ніщо тебе не обмежує, ніхто тебе не підганяє. Бо на світі цієї ранкової миті лише ти і соловейків спів.

Відповісти