Як сорока на тину (22 квітня)

22-го квітня народний календар пошановує Сорок святих, або Сорок мучеників. Цей день багатий різними прикметами та обрядодіями.

У нашому бідному дитинстві ми ніколи не наїдалися хліба. Та все ж до великих празників, скажімо, до Паски, мами зберігали трохи борошна. І в день Сорока святих мучеників пекли невеличкі кренделики у формі пташок і роздавали дітям, щоб птиця водилась. А дівчата варили сорок вареників, частували ними парубків, щоб мороз любистку не побив. У всі часи любисток в Україні як помічна вживався від хвороб, а також в чарах. Отож примовка “щоб мороз любистку не побив” стосується передусім кохання.

Кажуть, що сьогодні сорока – іменинниця. Вона кладе на гніздо сорок прутиків, отож на відміну від людей-іменинників, увесь день працює.

Сорока – близький сусід людини. Живе у терниках, на високих деревах у садках, парках, лісосмугах. Пам’ятаю, у нашому садку росли розлогі сливи. Там було гніздо сороки. Звідси, мабуть, і прислів’я: “Сидить, як сорока в сливах” чи “Сидить, як сорока в тернику”.

Те сусідство дуже клопітне для господарок. Мало того, що сорока руйнує гнізда малої пташини, так ще й краде курчат у квочки. Сорока любить блискучі речі, може вкрасти і ложку, і невеличкого годинника. Коли ми, бувало, чепурились з братиками, збираючись на вулицю, мама, посміхаючись, казала жартівливо: “Глядіть, щоб вас сороки не покрали”. В українських приповідках часто згадується про сороку і пліт. Кажуть: “Живе, як сорока на плоті – хто йде-сполохне”; “Розживемось, як сорока на лозі, а тінь на воді”; “Крутишся, як сорока на тину”.

Сьогодні, кажуть, розпочинається справжня весна, але ще має бути заметено снігом сорок закутків, і сорок морозів може статись… Але насправді таке буває рідко, бо зима вже з сили вибивається, а весна своє бере.

Відповісти