Прийшов квітень (1 квітня)

Ось і діждались ми квітня, з яким пов’язуємо прихід справжнього тепла. Особливо радісний квітень для селянина, адже саме зараз, в полудень весни, починається сівба ярових. Тому й кажуть: “Квітневий день рік годує”.

За порогом нашого будинку лише кілька днів тому розтанув сніг. І вже помічаю: прокльовуються півники. Мабуть, тому й казали: “З’явились біля хати півники – весна присіла на призьбі”. Ще можуть бути заморозки, та й снігозавія несподівано налетить, але півники, як справжні лицарі весни, мужньо переносять холоди. Але невздовзі вже Благовіст, і він, як мовиться, руйнує зиму, після чого вона змушена відійти й не повертатись більше. Ось-ось має прилетіти найшанованіший птах в Україні – лелека. “Прилетів лелека – приніс весну здалека”.

Від Благовісника починають сіяти ярі зернові: овес, ячмінь і пшеницю. Як вірили наші пращури, у день Благовісника грім і блискавка прокидаються від зимового снк. Тоді кожен день можна сподіватись блискавки і грому.

Колись в Україні квітень іменувався березнем, але починаючи з !6-го століття в літературній мові стали вживати назву “квітень”. Проте письменники довгий час послуговувались словом “апріль” від латинського “апріліс” чи ще давнішого “апрілюм”, “апрікус” тобто сонячний. У чехів його називають кветень, у поляків – квецень, у білорусів – красавік. В різних регіонах України існують діалектні назви місяця, як от: краснець, лукавець, снігогін, дзюрчальник.

У квітні два великих народні свята: Благовіщення і Великдень. Благовіщення – це свято воскреслої землі, пробудження життєвої сили природи.

Відповісти