Олександр Токар

Сьогодні Теплого Василя. Це про нього мовлять: “На Теплого Василя радується зілля…”

…Як тільки зійдуть сніги і протряхне земля, так і чую, бувало, як то в одному, то в іншому кутку села дівчата заводять пісню. Найчастіше це пісні, в яких славиться весняне пробудження природи, висловлюються надії на ваговитий урожай, звучать жартівливі мотиви:

Посіяла я горошок на зеленій нивці,
Купив же я черевички своїй чорнобривці.

У нашій стороні досить поширеними були хороводи “Горошок”, “Огірочки”, “Конопельки”, “Мак”.

При долині мак, розквітає мак
Коренастий, головастий.

Ці веснянки співають і в кінці березня, й у квітні, і в травні. Адже весна приходить не водночас. Спочатку – на південь, звідти в середню смугу нашої держави, а за тим уже й на північ. Ну, а сигналом до початку весняних молодіжних гулянь є співи птахів, що повернулися з вирію. Зокрема зозулі. Це пізня птаха, але на Василя Теплого її вже почуєш у нашій стороні, в Приоріллі.

Кажуть, коли весна дуже рання, зозуля швиденько виганяє птахів із вирію, зачиняє ворота і летить до нас.
На Василя Теплого вже сіють ячмінь, горох, кормові суміші. Отож дівчата й водять хороводи “Горошок”, “Конопельки”.

Але не завжди на Теплого Василя радується зілля. За Василем приходять Захарій і Яків, а про них дівчата кажуть: “На Захарія і Якова весна ніякова”.

Проте будемо сподіватись, що справжнє тепло вже не за горами.