Щука розбиває кригу хвостом (30 березня)

Тридцятого березня день святого Олексія, чоловіка Божого, а по-народному – Теплий Олекса. Прислухайтесь, і ви зможете почути цього дня, як вівсянка свистить свою пісеньку “Покинь сани, бери віз”, а риба-щука хвостом лід розбиває.

До речі, пісеньку вівсянки я чув задовго до Теплого Олекси. Вона зимує в табуні горобців та щигликів. Ці зграї пташок вештаються біля будинків, у парках, шукаючи собі поживу. Отож ще в лютому, як випадали теплі днини, вівсянка вже співала. В українському фольклорі пісню вівсянки імітують словами так:

– Кидай сани, бери віз та й поїдем по рогіз.

На Теплого Олекси тануть ріки і щука-риба розбиває кригу хвостом. Дід Заливаха казав:

– Вийду рано-рано, стану на березі і чую тріск. То щука хвостом руйнує лід.

Я теж хотів почути, як риба кригу розбиває, але так і не довелось. Чи жартують старі люди, чи вітер так шумить, що не почуєш, як тріщить. Заливаха мене попереджав:

– Не здумай цього дня ловити щук, бо то є великий гріх. Хто піймає її, тому ніяка риба не йтиме на руку.

Сьогодні, як тепла погода, пасічники виносять зі схову своє господарство. А коли весна пізня, все одно бджолярі йдуть до пасіки, торкаються рукою вуликів і промовляють:

– Готуйтесь, пчілки, надходить пора. Приносьте густі меди, рівні воски, часті рої, Господові Богу на офіру, а мені на прожиток.

До речі, наш народ здавна займався пасічництвом. На Лівобережжі України ієрей Данило Захарович Гирман написав своє “Сказання про бджіл”, тут народився геній світового пасічництва Петро Іванович Прокопович, який першим у світі створив наукові підвалини пасічництва.

Відповісти