Це вам, гуси, на гніздо (6 березня)

Шостого березня – свято Весногрія, або ще Хоми, Тимоша. Люди кажуть: “Прийшов Хома – вважай, що зими нема ”. Чи справді так це?

Звичайно, зима ще не здає своїх позицій. Ще багато снігу, ще закуті кригою річки, озера і ставки, але весна уже, як мовиться, прийшла до дверей і тихенько стукає. Найпершими її почули синички, горобці та інша птаха, яка зимує вдома. Ну й звичайно ж літні люди. Тому й кажуть: “Тимошеве тепло віє – старого гріє”. Але це тепло ненадійне, бо ж надворі березень, місяць непевний, у нього мінливий характер. З цього приводу існує таке прислів’я: “Березень за один день сімох жінок міняє”. Або ще: “Березень у зими кожуха купів, а на третій день продав”. І все ж весна, повторююсь, уже біля дверей, уже в дорозі перелітні птахи. Першим летить жайворонок – справжній благовісник весни в Україні. Він зимував у північній Африці, або в Індії, а вертає на початку весни, коли ще сніги лежать. Та жайвір не боїться березневого холоду. В одній з веснянок про жайворонка дівчата співають: “І ще по горах сніженьки лежать, а по долинах криженьки стоять”. А жайвір відповідає: “Ой я тії сніженьки крильцями розжену, ой я тії криженьки ніжками розтопчу”.

Селяни по жайворах завбачують урожай – високо летять пташки – вродить збіжжя, а низько – буде неврожай. За жайворонками вертають гуси. Вони летять великими табунами, дуже високо і переважно вночі, а тому їх легше почути, аніж побачити. Під час лету гуси перегукуються між собою. Як сніг розтане і з’явиться травичка, гуси летять низько і сідають на ріки, ставки і озера. Відпочити, попоїсти, поплавати. Побачивши гусей, ми, дітлахи, підкидали віхтики соломи й гукали: “Гуси, гуси, це вам на гніздо, а нам на тепло”.

Тож нехай вас зігріє Тимошеве тепло.

Відповісти