Марець хапає за палець (4 березня)

Народний календар у березні багатий подіями. Сьогодні, наприклад, Казимира. Цього дня, як правило, нестійка погода, а тому й казали: ”У Казимира – непевна віра”.

Що там казати про Казимира, коли увесь березень непевний: то до зими тулиться, то до весни підморгує. Найчастіше буває так, що спочатку березень засяє теплим сонечком, прогріється земля і люди на радощах вирушають в поле сіяти. Навіть посіють, а потім березень нахмурить свої брови, сипне снігом та придавить морозом. І так буває до квітня, або й довше.

Але що б там не було, весна в березні бере своє. Тому народна мудрість каже:”В березні кожух і без гудзиків теплий”. Що ж до святого, чий сьогодні день, то зауважують: ”На Казимира вийде жайвір з пір’я”. Або ще: “Якщо на Казимира погода, то буде на бараболю урода”, тобто вродить картопля. Як мовиться, дай, Боже, бо в нас у Придніпров’ї вже кілька років підряд погано родить картопля. Спочатку показує непоганий урожай, а коли зацвіте й стане в’язатись, починається спека, що стоїть, бувало, й по 50 днів. Але повернемось до березня. Зважаючи на його непостійність, непевність, люди придумали про нього багато прислів’їв, приказок. Ось деякі з них: “Вночі марець тріщить, а вдень плющить”; “А все- таки марець хапає за палець”, чи “Мартове тепло, як мачушине добро”.

І все ж таки березень – місяць весни. Повертаються з вирію перелітні птахи, шукають собі міста для гнізд. Отож, летіть, соловейки, на нашу земельку, спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки.

Відповісти