А на Гната тиша в хатах (2 січня)

Колись цього дня в сільській хаті, було, не почуєш ані стукання верстата, ані вуркотіння прядки. У Гнатів в день гріх було прясти і ткати. Але й не гуляли. Жінки пекли обрядове печиво для гостей, а дівчата сходились на вечорниці чи посиденьки і робили різні прикраси, так звані «павуки» та «їжаки». «Павуки» виготовлялися з солом’яних стебел обрядових снопів, які називаються дідухами. Це такі квадратні або ромбовидні фігурки, оздоблені кольоровими папірцями.

Для «їжаків» використовували глину або тісто, з яких ліпили фігурки звіряток, обтикували їх остюками з колосків обрядового снопа. Ці прикраси висіли на конячій волосині  під сволоками від Різдва аж до Водохрещі. «Їжачки» не лише прикрашали оселі, а були ще й своєрідними оберігами.

До речі, павуки з давніх-давен вважаються бажаними в людських оселях, бо, як мовиться, «вони заснували світ». Ось чому павуків не можна знищувати. Хто вчинить це, той накличе на себе лихо. До обіду, вважається, павука не можна викидати за поріг. Вірять: жінка, що вчинить так, втратить смакові відчуття. А існує таке повір’я, що пов’язане з павуками: коли біля тебе опуститься павучок, то це віщує якусь новину. В усі часи павук уособлює працьовитість. Для нього не існує ані свята, ані буднів. Він завжди у роботі.

Звичайно, зараз навряд чи побачиш людину, яка виготовляє фігурки павучків та їжачків для прикрашання осель. Хоча ще не так давно багато прикрас для ялинок ми виготовляли власноруч. А згадайте, як гарно виглядали вікна з подвійними рамами в сільських хатах. Поміж рам красувались і ромбики, і квадратики з соломи, там висіли гірлянди з кольорових папірців, інші іграшки, створюючи святковий настрій. Сьогодні ж багато народних традицій канули в Лету.

А ми згадали їх нині, аби показати, що в ті далекі, та й не дуже далекі часи наші селяни намагались опоетизувати свою нелегку працю біля землі. Варто, мабуть, нагадати, що для цього використовували не тільки символ та різну атрибутику, а й практичні обрядодії.

Відповісти