Олександр Токар

12-го серпня день святих Апостолів Сили і Силуяна, а ще Івана-воїна.

Виходжу за ворота, а побіля двору дід Заливаха Дмитро прямує. – Куди, дідусю, налаштувались? – питаю.
– Оце ж хочу подивитись, як Сила хліб силить.

А поле від села недалеко. перейдеш яблуневий сад, і вже пшениця хлюпає жовтими хвилями на шлях.

– І я з вами, – пропоную дідусеві. Той охоче погоджується. І ось ми на полі. Пшениця висока, хилиться колосками до землі, ніби захмелена. А дід уже й приповідку видає: “На Силу та Силуяна пшениця буває п’яна”. Заливаха вірив, що Свята Сила додасть сили не тільки врожаєві, але і йому самому. З цією вірою він починав і жнива, і сівбу…

З дня Сили та Силуяна люди вже готуються до осінньої сівби. А тому казали: “Хто посіє жито на Сили буде родитися сильно”.
З поля дід прямує в балку, де багато різної трави.

– Хочу, – каже, – назбирати листя лопухів. Чого-чого, а лопухів тут багато. Але Дмитро рве тільки по три листки з куща. Каже: оце висушу на печі та й рятуватиму свої старі кості від ломоти. А прикладати треба тричі на три Спаси, тобто 14-го, 19-го і 29 серпня.

Крім Сили та Силуяна сьогодні ще й Івана-воїна. В народній уяві це захисник від злодіїв. Кажуть, аби покарати злодія чи якогось іншого кривдника, треба перед іконою поставити свічку Іванові, перевернуту догори. Якщо вона не погасне, горітиме, то крадій буде буде мучитись за свій негарний вчинок.