Олександр Токар

Починається серпень – останній місяць літа, місяць, якому належить особлива роль в житті хлібороба. Про нього кажуть: “Один серпневий день рік годує”.

У майстерні художника я бачив картину: кремезний дядечко підперезаний пшеничним перевеслом, а на голові у нього – вінок з польових квітів. Картина ця називається “Серпень”. Багато серпня відображається рясними копами в полі, високими скиртами хліба. Сама ж назва місяця в Україні походить від знаряддя, яким колись збирали врожай – серпа. У слов’янських країнах – Чехії, Словенії, Польщі, Болгарії, Сербії він теж серпень. Найбільш своєрідна назва місяця в білорусів – жнівень.

Решта країн запозичили назву з давньоримського місяцеслова – август. Його було названо так на честь Октавія Августа, що уславився багатьма перемогами у битвах. Діалектна скарбниця зберігає чимало оригінальних назв серпня: копень (на полі копи снопів), кивень, що пов’язано з мухами, гедзями та іншими комахами, які цієї пори дошкуляють худобі. А тому коні, корови кивають головами, відганяючи надокучливу нужу. У зв’язку з тим, що серпень пов’язаний з найгарячішою порою в житті селянина – жнивами – в цьому місяці найменше перепочинкових днів, свят. Агрокалендар свідлмл зробив виняток місяцеві серпню. проте і в серпні є кілька великих свят: Іллі, Маковія, або Спаса медового і Спаса Великого.

Серпнеь – літній місяць, проте осінь уже нагадує про себе і прохолодними ночами і росяними ранками, і табунами лелек та інших птахів, які готуються до вирію.